^{Ukraine! 2026} Аніматор з Харкова заявив про побиття групою оповіщення: що говорять в ОТЦК та поліції Уточнено, На Буковині викрили контрабанду сигарет на понад 4.4 млн грн, УП: Замах на Єрмолаєва і вбивство підозрюваної – Монако не поспішає співпрацювати з Україною, Суд у справі Дядика та Грабового перенесли через відсутність потерпілого, Травми та загибель дитини: суд знов допитав потерпілих у справі про падіння дерева у дитсадку, Не виховував, а гроші за загиблого сина взяв. Чому законодавство толерує біологічних батьків військовослужбовців, Комбриг 155 ОМБр Лучанов якого підозрюють у викраденні та вбивстві людей не визнає своєї вини, Стріляли в ногу та перев’язали очі. Прокурор розповів деталі викрадення та вбивства братів Мосейчуків на Київщині, Підробили сертифікат про вакцинацію. Надія і Віра Савченко отримали рішення суду, Заволодіння коштами Приватбанку: справу Коломойського передано до суду, Прятался от обстрелов в подвале и предавал государство: жителю Лимана дали 15 лет, Екскомандира 155-ї ОМБр Лучанова взяли під варту у справі про вбивство братів Мосейчуків, Безкарність у центрі столиці: відомий журналіст заявив про побиття доньки та бездіяльність київської поліції, На Івано-Франківщині водія лісовоза судили за перевезення незаконно зрубаних ялин, “Поліція не зробила нічого”: Оля Полякова вперше розповіла про жорстоке побиття та насильство в юності, Апеляційний суд залишив у силі виправдувальний вирок Юрію Єриняку на прізвисько «Молдован», Сина прикарпатського авторитета «Бури» Анатолія Халаменду заарештували за підозрою у замаху на вбивство, Черкаського кримінального авторитета Андрія Кавенського («Пісю») взяли під варту у справі про вимагання, Вирок за «махач» на Липках: Ровшан Юнусов отримав умовний строк за стрілянину в барі «Nant», Суд заочно заарештував та оголосив у міжнародний розшук кримінального авторитета «Арійця», Юлія Тимошенко поділилася архівними фото з молодих років, Не “звичайні підозрювані”. Нові подробиці вбивства Портнова, Забронювала житло і втратила гроші: жителька Хмельниччини звернулася до поліції через шахрайство на Харківщині, У Харкові викрили мережу аптек в якій продавали наркотики — СБУ, Суд визнав очільника Центру протидії корупції Шабуніна винним у побитті блогера, Тимошенко: Справа проти мене розсипається на очах, Викрав посилки з «Нової пошти»: в Івано-Франківську рецидивіст отримав шість років в’язниці, Близько 20 разів по голові: в Івано-Франківську оштрафували студента який побив фотокореспондента Юрія Рильчука, У Харкові водій на смерть збив матір полоненого «азовця». У ДБР кажуть що за кермом був правоохоронець — «Суспільне», Суд заарештував трьох військових «Вовків Да Вінчі» за підозрою в побитті та викраденні чоловіка — «Суспільне», Тищенка примусово приведуть до суду після ігнорування засідань, ДБР розкрила деталі схеми захоплення квартир за участі екссудді Тандира, Дубінського просять перевести з Лук’янівського СІЗО до Менської колонії, Червінський хоче бути свідком обвинувачення у справі Єрмака (ДОПОВНЕНО), Нова адвокатка обвинуваченого у вбивстві Фаріон зажадала відвід колегії суддів. Їй відмовили, Утікав від ТЦК приставив ніж дитині до горла. Інцидент у Львові та інші напади під час мобілізації, Напад у Києві. Від рук стрільця загинуло 7 людей. Нові деталі, Чоловік який розстріляв людей у Києві записав все на диктофон. Ось що поліція каже про записи, Ексдепутатка Київради Ар’єва яку підозрюють у скоєнні ДТП під наркотиками отримала умовний термін. Прокуратура оскаржуватиме рішення суду, Слідство у справі Тимошенко завершено. Справу передадуть до суду, У Дніпрі викрили шахрайські кол-центри з романтичними та криптовалютними схемами, У Харкові обрали запобіжний захід для чоловіка який вдарив ножем військовослужбовця ТЦК, Теракт у центрі Львова: підозрювану відправили під варту без права на внесення застави (ДОПОВНЕНО), Підозрювана у скоєнні теракту у Львові заявила ніби не знала що закладає саме вибухівку, «Плівки Юлі» та каса «на каву»: все що відомо про справу Тимошенко, Колишній «смотрящий» Лук’янівки Кирило Островський затриманий за викрадення і катування чоловіка, Убийство сына бизнесмена на Бали: расследование Нацполиции, В Одесі педофіла засуджено до довічного ув’язнення за 26 епізодів злочинів, Генпродюсера ТРК «Крим» заочно засудили до 12 років за колабораціонізм

2026.8.12 Прятался от обстрелов в подвале и предавал государство: жителю Лимана дали 15 лет
Жителя Лимана приговорили к 15 годам лишения свободы за государственную измену – он скрывался от российских обстрелов в подвале и передавал врагу координаты позиций ВСУ. Об этом сообщает From-UA.org со ссылкой на Офис Генерального прокурора.
За поддержание публичного обвинения прокуроров Донецкой областной прокуратуры суд признал виновным 36-летнего мужчину по части 2 статьи 111 Уголовного кодекса (государственная измена). Ему назначили наказание – 15 лет лишения свободы с конфискацией имущества.
После деоккупации Лимана в 2022 году осужденный поддерживал связь со своим знакомым, который во время оккупации города перешел на сторону врага. Впоследствии этот знакомый стал депутатом так называемого «краснолиманского муниципального совета днр» от партии «единая россия».
В марте 2026 года мужчина скрывался от российских обстрелов в подвале многоэтажки. Там он собирал для врага информацию о местах дислокации украинских военных – данные получал от местных жителей, находившихся рядом с ним в подвале.
По собственной инициативе осужденный передавал своему собеседнику координаты позиций ВСУ, отправлял скриншоты электронных карт с отмеченными местами, а по просьбе врага подтверждал последствия нанесенных ударов. За такое сотрудничество ему обещали «теплый прием» в случае повторной оккупации Лимана.
Мужчину задержали правоохранители в мае 2026 года. До вступления приговора в законную силу он находился под стражей.
Ранее From-UA.org сообщало, что 17-летний житель Харьковщины за 645 гривен передавал россиянам координаты украинских военных.

2026.8.11 Не виховував, а гроші за загиблого сина взяв. Чому законодавство толерує біологічних батьків військовослужбовців
У 2002 році Ігор Трегубов відмовився від свого сина Романа. А коли у 2025-му Роман загинув на фронті, біологічний батько заявив про свої права на отримання 50 відсотків одноразової грошової допомоги, яка передбачається для родин полеглих захисників.
Його колишня дружина Наталія, мати Романа, виступила проти й звернулася до суду. Серед матеріалів справи — аркуш зі шкільного зошита, на якому написана відмова батька від сина. Юридичної сили вона не має, але…
«Якщо я був поганим батьком, чому тоді мене не позбавили батьківських прав?» — каже тепер Ігор Трегубов.
«Юридично сам факт біологічного батьківства гарантує йому отримання 7,5 мільйона гривень за сина. А крім цього, й інших виплат», — пояснює фахівчиня ГО «Юридична сотня» Ірина Дмитренко.
«Це ж несправедливо, Ігор навіть у в’язниці сидів за несплату аліментів, виконавча служба його розшукувала, він ніяк не долучався до виховання Романа», — з гіркотою каже пані Наталія.
Разом із юристами й народними депутатами ми розбиралися, чому 15 мільйонів одноразової державної допомоги за загиблого захисника часто потрапляє не в рідні руки.

2026.8.11 “Поліція не зробила нічого”: Оля Полякова вперше розповіла про жорстоке побиття та насильство в юності
Відома співачка Оля Полякова вперше відкрито розповіла про болючий і травматичний досвід насильства, який вона пережила в юності у Вінниці. За словами артистки, коли їй було 16 років, вона перебувала у складних стосунках.
Про це Полякова розповіла в інтерв’ю з YouTube блогеркою RAMINA.
За словами співачки, вона постійно страждала від насильства, аж поки не зважилася на втечу. Після цього, стверджує артистка, рідна матір протягом двох місяців ховала її.<
“Мені було 16 років”, — розповіла Оля Полякова, описуючи цей період свого життя як надзвичайно жорстокий
За розповіддю Полякової, коли вона повернулася, стосунки закінчилися жорсткою розправою — за її словами, невідомі люди підпалили двері квартири, де вона жила разом із матір’ю, а саму її сильно побили, внаслідок чого вона опинилася в лікарні.
“Ми зверталися до поліції. Ну що, поліція? Нічого”, — згадує Оля Полякова.
За словами артистки, наслідки тієї травми вона відчуває й досі — зокрема, на її обличчі залишився помітний шрам на брові.
“Це серйозна така травма була. Вона мені потім дала проблеми з вухом, зі слухом”, — поділилася подробицями співачка.

2026.8.11 Травми та загибель дитини: суд знов допитав потерпілих у справі про падіння дерева у дитсадку
У суді заслухали рідних хлопчика, який постраждав у дитсадку в жовтні 2021 року. Також переглянули запис допиту матері загиблої дівчинки від березня 2025 року
Сьогодні, 11 серпня, відбулося чергове засідання у кримінальному провадженні щодо загибелі 4-річної дитини внаслідок падіння дерева на території дитсадка №19 під головуванням судді Пальчик.
Слухання відбулось після того, як суд розглянув клопотання однієї з обвинувачених про відвід головуючої судді.
Сьогоднішнє засідання відбулося за раніше узгодженим планом: суд допитав законного представника потерпілого хлопчика — його бабусю та його батьків. Також присутні переглянули відеозапис допиту матері загиблої дівчинки, який відбувся торік у березні.
Бабуся Марка: тривале лікування, операції та психологічні наслідки
Жінка розповіла про лікування онука після травмування. За її словами, після падіння дерева у хлопчика діагностували складний перелом ноги зі зміщенням. Йому встановили апарат зовнішньої фіксації. Згодом виникли й інші проблеми зі здоров’ям — ускладнення з ниркою та подальші проблеми зі зрощенням кістки.
Після початку повномасштабного вторгнення заплановану в Україні операцію провести не вдалося. Зрештою дитину прооперували за кордоном — лікарі провели реконструкцію та встановили пластину.
За словами бабусі, наслідки травми позначилися не лише на фізичному стані онука. Він боявся певних ситуацій, не міг займатися деякими видами спорту та потребував психологічної допомоги.
Мати Марка розповіла про лікування сина після травми
Наступною суд допитав матір Марка. Вона розповіла, що про падіння дерева дізналася від працівників дитсадка, коли була на роботі. Хлопчика доправили до лікарні з переломом стегнової кістки. Дитина перенесла кілька операцій та реабілітацію. Через початок повномасштабного вторгнення лікувалися в Німеччині.
За словами матері, після повернення в Україну синові встановили інвалідність.
Жінка також переказала те, що згодом розповів їй син про саму подію. За його словами, він грався у пісочниці, коли почув тріск. Дітей покликали до павільйону, Марк побіг туди, але його зачепила частина дерева.
Під час запитань захисту мати зазначила, що до трагедії стан дитсадка її влаштовував. На дерева вона особливої уваги не звертала та зі скаргами щодо їхнього стану не зверталася. Вранці того дня жінка не запам’ятала вітер як надзвичайно сильний, однак близько полудня вже спостерігала сильніші пориви та бачила на землі фрагменти гілок.
Батько: візуально питань до стану дерев не було
Батько Марка розповів, що про травмування сина дізнався від дружини, після чого вони разом поїхали до лікарні. За його словами, хлопчик тоді не розповідав про момент падіння дерева — чоловік пов’язує це з пережитим психологічним шоком.
Стан дитсадка до трагедії батько оцінював як задовільний. Сухих чи пошкоджених дерев він не помічав, зі скаргами щодо них не звертався і про подібні звернення інших людей не знав. Сильного вітру вранці 21 жовтня чоловік також не запам’ятав.
Після допитів суд перейшов до відеозапису свідчень матері загиблої дівчинки
Після завершення допиту батька суд перейшов до наступного етапу дослідження доказів — перегляду відеозапису допиту матері іншої потерпілої дитини — дівчинки, яка загинула внаслідок трагедії.
Детальніше про допит Світлани Німчиної можна почитати тут.
«Вважаю працівників дитсадка винними у смерті дитини»: суд допитав матір загиблої внаслідок падіння дерева дівчинки
На цьому судове засідання відклали до наступної запланованої дати. 31 серпня суд планує допитати перших чотирьох свідків у справі.

2026.8.10 На Івано-Франківщині водія лісовоза судили за перевезення незаконно зрубаних ялин
Суд визнав винним водія вантажного автомобіля в незаконному перевезенні дерев, зрубаних на території природно-заповідного фонду. Чоловікові призначили штраф у розмірі 25,5 тисячі гривень.
Про це йдеться у вироку Яремчанського міського суду, пише Фіртка.
За матеріалами справи, обвинувачений погодився за грошову винагороду перевезти незаконно заготовлену деревину з території Карпатського національного природного парку.
Як вказали у суді, невстановлені особи незаконно зрубали 10 ялин у кварталі №2, виділах №8 та №9 Ворохтянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП. Згодом водій приїхав туди на лісовозі «Урал-375» із краном-маніпулятором та завантажив 22 колоди ялини загальним об’ємом 13,251 кубічного метра.
Щоб приховати незаконне походження деревини, чоловік прикріпив до колод спеціальні пластикові бирки легальності, які раніше використовували для іншої партії деревини, офіційно відпущеної з Озернянського лісництва.
Під час перевезення, близько 19:00, автомобіль зупинили працівники поліції на ґрунтовій дорозі в лісовому масиві Ворохтянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП.
У суді обвинувачений повністю визнав свою вину. Він пояснив, що погодився на перевезення на прохання незнайомої особи за винагороду, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Суд врахував, що чоловік раніше не судимий, працює водієм, утримує чотирьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, а також добровільно перерахував 100 тисяч гривень благодійної допомоги на потреби Збройних сил України.
Дії обвинуваченого кваліфікували за частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України — незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев на території природно-заповідного фонду.
Окрім штрафу, суд постановив передати 22 вилучені колоди ялини у розпорядження Карпатського національного природного парку, а пластикові бирки та вилучені товарно-транспортні накладні залишити в матеріалах кримінального провадження.

2026.8.10 Суд у справі Дядика та Грабового перенесли через відсутність потерпілого
Потерпілий був повідомлений про час і місце проведення засідання
Сьогодні, 10 серпня, у Кременчуцькому районному суді мало відбутися чергове засідання у справі депутата Полтавської облради Олега Дядика та його водія Антона Грабового, яких обвинувачують у замаху на вбивство.
На засідання прибули обидва обвинувачені та їхні захисники. Також був присутній один з прокурорів, а прокурор Петро Невірець долучився до засідання по відеозв’язку.
Потерпілий на засідання не прийшов. Як стало відомо під час слухання, його завчасно повідомили про дату та час засідання, однак він не повідомив суд про причину своєї відсутності.
У зв’язку з цим колегія суддів ухвалила рішення відкласти розгляд справи.
Перебіг справи
Перше підготовче засідання, яке відбулося 27 жовтня, перенесли: тоді у залі суду обвинувачений Грабовий був без адвокатів.
На засіданні, яке відбулось 5 листопада, до справи приєдналася нова захисниця Грабового, адвокатка Марія Конрадій. Вона клопотала про відкладення підготовчого засідання, оскільки їй потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи.
11 листопада обвинуваченим продовжили запобіжний захід у вигляді перебування під вартою.
2 грудня суд закрив підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті.
11 грудня суд розпочав дослідження письмових доказів.
На засіданні 8 січня депутату облради Дядику та його водієві Грабовому продовжили строк тримання під вартою.
2 березня суд продовжив арешт депутату Полтавської облради Дядику та його водієві Грабовому ще на 60 діб. Так само на 60 діб продовжили тримання під вартою обвинуваченим і на засіданні 21 квітня.
6 травня Суд продовжив досліджувати докази, зокрема відео з обшуків у приміщенні Пришибської сільської ради та у голови громади вдома. Тоді сторона захисту заявила про порушення законодавства під час слідства.
16 червня суд продовжував досліджувати докази, зокрема переглянув відео слідчих експериментів.
6 серпня суд продовжив арешт депутату Полтавської облради Олегу Дядику та його водію.

2026.8.7 Апеляційний суд залишив у силі виправдувальний вирок Юрію Єриняку на прізвисько «Молдован»
Київський апеляційний суд залишив без змін виправдувальний вирок відносно 59-річного керівника благодійного фонду “Хартс” Юрія Єриняка, відомого в статусі так званого “авторитетного бізнесмена” на прізвисько “Молдован”/”Юра Молдован”, та якому інкримінувався незаконний обіг зброї.

2026.8.6 Заволодіння коштами Приватбанку: справу Коломойського передано до суду
За версією слідства, бізнесмен разом із п’ятьма колишніми посадовцями банку незаконно заволодів понад 9,2 млрд грн
До суду скерували обвинувальний акт щодо колишнього власника Приватбанку Ігоря Коломойського та ще п’ятьох фігурантів справи про заволодіння понад 9,2 млрд грн коштів фінустанови. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
У НАБУ та САП не називають імені обвинуваченого, втім із оприлюднених деталей справи зрозуміло, що йдеться саме про Ігоря Коломойського. За даними слідства, у січні-березні 2015 року, коли Коломойський був власником Приватбанку та одночасно очолював Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, він організував схему заволодіння коштами банку.
За версією правоохоронців, гроші планували використати для фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі фінустанови. Слідство стверджує, що в межах цієї схеми Приватбанк виплатив підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під виглядом зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю.
Як зазначають у САП, понад 446 млн грн із цієї суми були легалізовані через низку пов’язаних із бізнесменом компаній під виглядом операцій із цінними паперами. Згодом ці кошти внесли до статутного капіталу Приватбанку для виконання вимог програми його фінансового оздоровлення, а рештою учасники схеми розпорядилися на власний розсуд.

2026.8.5 Черкаського кримінального авторитета Андрія Кавенського («Пісю») взяли під варту у справі про вимагання

2026.8.5 На Буковині викрили контрабанду сигарет на понад 4,4 млн грн
Сигарети приховали у спеціально обладнаній схованці газової цистерни
Про це повідомляють Чернівецька обласна прокуратура та ТУ БЕБ у Чернівецькій області, передає BUK media.
Схема виглядала простою — заявити, що цистерна порожня, і спокійно проїхати через кордон транзитом до Молдови. Саме так і зробив водій вантажівки MAN, коли 25 липня прибув на пункт пропуску “Мамалига — Крива”. Утім, правоохоронці вже мали досвід із подібними трюками — раніше вони викрили аналогічну схему з 800 тисячами пачок сигарет на 60 мільйонів гривень, тож насторожились одразу.
Перша підозра виникла під час зважування — автомобіль важив майже на тонну більше, ніж мав би. Вантажівку відправили на глибшу перевірку до “Порубного”, де сканер показав щось незвичне всередині цистерни. Довелось стравлювати тиск і демонтувати люк — і саме там знайшли 280 коробів із сигаретами без акцизних марок, загалом 105 тисяч пачок вартістю понад 4,4 мільйона гривень.
Нагадуємо, 53-річному водію повідомили про підозру за частиною 2 статті 201-4 Кримінального кодексу України, суд обрав домашній арешт, а на автомобіль та вилучену продукцію наклали арешт.

2026.8.3 УП: Замах на Єрмолаєва і вбивство підозрюваної – Монако не поспішає співпрацювати з Україною
Станом на 3 серпня українські правоохоронні органи, які розслідують кримінальні провадження щодо замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако та вбивство підозрюваної в цьому замаху Анастасії Березовської не отримали відповіді від колег за кордоном на пропозиції про співпрацю.
Джерело: співрозмовники УП, обізнані з ходом розслідування
Деталі: Ще 10 липня генеральний прокурор Руслан Кравченко провів робочу онлайн-зустріч із генеральним прокурором Князівства Монако Стефаном Тібо за участю керівництва Служби безпеки України, Національної поліції та компетентних органів Монако.
Під час зустрічі українська сторона поінформувала про перебіг досудового розслідування, встановлені обставини та затримання підозрюваних у кримінальному провадженні про вбивство Березовської та ініціювала створення спільної слідчої групи (JIT) у справі замаху на родину Єрмолаєва в Монако, наголосивши на важливості це зробити в стислі терміни для ефективного розслідування справи.
Як пояснюють УП джерела, за результатами зустрічі сторони домовилися про оперативний обмін інформацією та матеріалами розслідувань.
Третього та 10 липня Офіс генерального прокурора направив до компетентних органів Князівства Монако два запити про міжнародну правову допомогу.
У запитах Україна просила надати матеріали кримінального провадження, показання свідків, результати експертиз, фото- і відеоматеріали, інформацію щодо осіб, причетних до злочину, дані про вибуховий пристрій, а також інформацію про мобільні термінали та абонентські номери, які могли використовуватися під час підготовки і вчинення злочину.
29 липня українська сторона додатково повідомила про готовність невідкладно передати компетентним органам Монако всі наявні матеріали кримінального провадження, зокрема результати оглядів, впізнання, судово-медичних, молекулярно-генетичних і балістичних експертиз, а також інші зібрані докази.
31 липня до Офісу генпрокурора від компетентних органів Князівства Монако надійшло міжнародне правове доручення з проханням надати окремі матеріали обох кримінальних проваджень, зокрема протоколи допитів та інших слідчих (розшукових) дій, висновки експертиз, а також провести низку додаткових слідчих дій.
Водночас станом на 3 серпня відповіді на українські запити про міжнародну правову допомогу та рішення щодо створення спільної слідчої групи (JIT) до України не надходили.
Передісторія:
29 червня близько 21:00 у Монако пролунав вибух, внаслідок чого постраждали три особи, двоє з яких отримали дуже важкі поранення. Джерела “Української правди” в бізнесових колах повідомили, що йдеться про підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва та його близьких.
Після вибуху почалась масштабна операція з пошуку підозрюваної особи, яка заклала вибухівку – ця людина потрапила на записи камер спостереження. Вважалося, що ця особа встигла виїхати на територію Франції. Пізніше журналісти з’ясували, що підозрюваною є жінка, яка могла видавати себе за чоловіка.
ЗМІ повідомляли, що слідство в Монако у справі про замах на Єрмолаєва розглядає версію про причетність СБУ.
3 липня Інтерпол оголосив у міжнародний розшук 39-річну громадянку України Анастасію Березовську. За даними правоохоронців Монако, її підозрювали у встановленні вибухового пристрою, внаслідок якого тяжких поранень зазнали Єрмолаєв і його рідні.
7 липня стало відомо, що Березовську знайшли убитою і закопаною під Києвом.
Того ж дня Нацполіція, СБУ, ГУР та ОГП повідомили, що затримали двох осіб за підозрою у вбивстві жінки, яку розшукував Інтерпол. Слідство припускає, що чоловіки також могли бути причетні до замаху на українського бізнесмена в Монако, оскільки має дані, що вони неодноразово здійснювали перекази на криптовалютні та банківські рахунки Березовської.
За даним слідства, Березовську вбили 3 липня поблизу селища Юрів Київської області співробітник Головного управління розвідки Міноборони Владислав Реут та його спільник колишній співробітник СБУ Віталій Жикович.
9 липня Печерський районний суд Києва відправив підозрюваних у вбивстві Березовської Реута та Жиковича під арешт без права на заставу.
За даними співрозмовників “Української правди”, близьких до розслідування, слідство вважає, що організаторами теракту у Монако є саме куратори підозрюваної в організації замаху на підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва Анастасії Березовської – Віталій Жикович та Владислав Реут.

2026.7.26 Підробили сертифікат про вакцинацію. Надія і Віра Савченко отримали рішення суду
Відомі сестри потрапили на лаву підсудних у 2021 році
Бориспільський міськрайонний суд Київської області звільнив від кримінальної відповідальності сестер Надію і Віру Савченко, які нині служать в армії. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на судовий реєстр.
Рішення суду з’явилося ще наприкінці лютого цього року. Водночас розгляд справи було зупинено за наполяганням адвокатів обвинувачених ще у травні 2022 року. Причина – Надія та Віра Савченко перебувають на військовій службі.
Однак у середині лютого 2026 року захисники сестер звернулися до суду з клопотаннями відновити розгляд справи і звільнити обвинувачених від кримінальної відповідальності за строками давності.
За матеріалами справи, Надія та Віра Савченко обвинувачувалися у використанні завідомо підробленого документа, а саме сертифікатів про вакцинацію від коронавірусу. Відповідні фейкові документи обвинувачені показали прикордонникам на контрольно-пропускному пункті «Київ» у міжнародному аеропорту «Бориспіль» 4 жовтня 2021 року.
Після фіксації факту підробки документів правоохоронці оголосили підозру обом сестрам, а згодом направили матеріали до суду. Санкція ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України («Використання завідомо підробленого документа»), за якою обвинувачувалися сестри Савченко, передбачає штраф до 850 грн або пробаційний нагляд до двох років, або обмеження волі на той самий термін.
Проте обвинувачені уникли покарання, оскільки минули терміни притягнення їх до кримінальної відповідальності (три роки з часу вчинення злочину).
Крім того, суд роз’яснив: клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачена фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про її невинуватість. Тобто не реабілітує за вчинений злочин.
«Обов’язковою умовою звільнення особи саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання, на підставі ст. 49 Кримінального кодексу, є визнання факту, що така особа вчинила кримінальне правопорушення», – наголосила Феміда.
У суді Надія та Віра Савченко надали згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Як повідомляв «Главком», навесні 2026 року Надія Савченко отримала чергове військове звання. Вона стала майором Збройних сил України.
Раніше нагороду – хрест «Військова честь» одержала й Віра Савченко.

2026.7.20 Безкарність у центрі столиці: відомий журналіст заявив про побиття доньки та бездіяльність київської поліції
Безкарність у центрі столиці: відомий журналіст Олександр Швець заявив про побиття доньки та бездіяльність київської поліції
У суспільстві розгортається резонансна дискусія навколо безпеки у мирних містах та ефективності роботи правоохоронних органів під час війни. Приводом став публічний допис засновника та головного редактора видання «Факти» Олександра Швеця. Журналіст повідомив, що його старшу доньку посеред дня жорстоко побили в самому центрі Києва, а патрульна поліція відмовилася виїхати на виклик потерпілої.
Інцидент оголив одразу дві системні проблеми сьогодення: байдужість випадкових перехожих перед обличчям агресії та глибоку кризу в системі реагування Національної поліції на виклики громадян.
Напад стався кілька днів тому на зупинці громадського транспорту на бульварі Лесі Українки, неподалік від бізнес-центру «Парус». Донька журналіста поверталася з роботи і чекала на автобус № 118. Далі пряма мова журналіста:
Мою старшу дочку побили. На вулиці. Просто посеред дня. На очах у людей.
Кілька днів тому вона стояла на зупинці громадського транспорту. У самому центрі Києва. На бульварі Лесі Українки, трохи нижче бізнес-центру «Парус».
Поверталася з роботи, як і деякі з тих, кого зустрічала на цій зупинці майже щодня.
Цього разу був серед тих, хто чекав автобус 118-го маршруту, і сивий чоловік років 60.
Його тут знали всі. Він з якимись великими пакетами регулярно ходить до церкви на території Олександрійської міської лікарні, а потім повертається на ту саму зупинку, аби кудись їхати.
А знали його тому, що не було жодного разу, коли б він когось не образив або без причини не чіплявся до беззахисних жінок.
Коли він сильно штовхнув у спину мою дочку, вона, ледве не впавши від несподіванки, відійшла на край зупинки і дістала із сумочки балончик з лаком для волосся. На всякий випадок.
Побачивши це, чоловʼяга різко підскочив до неї і, вибивши балончик, вдарив кулаком в обличчя. Кілька жіночок зробили йому зауваження, а один чоловік навіть хотів зупинити хулігана, але був попереджений дружиною: мовляв, ти ж не знаєш, що у того нападника в голові, а, може, й у кишені.
Втім, коли старий хуліган (назвемо його так) пішов звичною дорогою до церкви, чоловік скинув потерпілій світлину, яку встиг зробити ззаду, і залишив свої координати, підтвердивши готовність свідчити про подію у поліції.
Телефонна розмова з поліцією була напрочуд короткою та чіткою: залишайтеся на місці, патрульні вже виїжджають.
Хвилин через 20 перетелефонували: можете їхати додому, патрульні не приїдуть. Але ми нападника знайдемо. Обовʼязково.
Більше не дзвонили. Очевидно, десь шукають.
На мої недавні пости у Facebook з приводу спроб шахраїв «розвести» за новими – сучасними! – схемами деякі коментатори (у тому числі й поважні колишні генерали міліції) радили неодмінно звернутися до правоохоронців, аби навіть спроба здійснити злочин була розкрита і покарана.
А я у відповідь намагався пояснити, що не хочу цього робити, бо у правоохоронців і без того вистачає оперативних завдань, повʼязаних з розкриттям конкретних правопорушень, які вже мали місце.
На жаль, я виявився правим. У правоохоронців так багато нагальних справ, що виїжджати на виклик потерпілої, яку в центрі столиці побив якийсь негідник, часу у них не вистачає.
Тут слід зауважити, що безкарність породжує свавілля. І коли наступного разу той самий хуліган вчинить насильство вже над якоюсь родичкою байдужого (або «дуже зайнятого») поліцейського, їм варто буде згадати, з чого все почалося.
Наразі всім нам важко переживати страхи та негаразди воєнного часу. І поліцейським, і простим людям. Хоча, звичайно, найважче доводиться тим, хто зі зброєю в руках щодня, щогодини, щомиті боронить нас від жорстокої агресії фашистської Федерації. І ми маємо дякувати нашим мужнім захисникам за те, що вони стримують цю страшну ворожу навалу вже пʼятий рік поспіль.
Але ж навіть у цей час ніхто не відміняв законів про захист цивільного населення у мирних містах. І у столиці України в тому числі…
Отже, якщо вас б’ють у самісінькому центрі столиці, головне правило — мати зручне взуття, щоб самостійно дістатися додому. Гучний інцидент із побиттям доньки відомого медіаменеджера на бульварі Лесі Українки яскраво продемонстрував еволюцію суспільного договору в тилу. Сучасні київські лицарі готові захистити вас хіба що фотографією нападника зі спини, та й то — попередньо отримавши дозвіл від дружини. А реформована патрульна поліція демонструє небачені дива сервісу та емпатії: тепер копи не просто ігнорують виклики про вуличне насильство, а ввічливо передзвонюють, щоб ви дарма не мерзли на зупинці в очікуванні правосуддя.
Сьогодні 20 липня журналіст повідомив:
Історія з побиттям моєї старшої дочки у самому центрі Києва закінчилася тим, що й передбачали деякі дописувачі у численних коментарях до публікації, яка викликала значний суспільний резонанс.
Годину тому нападник, про затримання якого вчора повідомляла поліція, із звичними пакетами в руках повертався з церкви, яка знаходиться на території Олександрійської міської лікарні, на ту ж саму зупинку громадського транспорту.
Історія з побиттям моєї старшої дочки у самому центрі Києва закінчилася тим, що й передбачали деякі дописувачі у численних коментарях до публікації, яка викликала значний суспільний резонанс.
Годину тому нападник, про затримання якого вчора повідомляла поліція, із звичними пакетами в руках повертався з церкви, яка знаходиться на території Олександрійської міської лікарні, на ту ж саму зупинку громадського транспорту.
Моя дочка, яку цього разу супроводжували співробітниці, вимушена була ховатися від нього. А чоловік, побачивши біля зупинки жінку, яка щось передивлялася у телефоні, підійшов до неї збоку і голосно… загавкав.
Можна здогадатися, чому він був відпущений правоохоронцями.
Так само, як можна здогадатися, чим ця історія може закінчитися. Ні, не для моєї доньки. Вона вже знає, чого від нього можна чекати, і обережно переховувалася від небезпеки доти, доки цей чоловік сів в 118-й автобус і поїхав собі кудись.
Сумно історія може закінчитися для тих, хто ще не знає про те, що від нього треба триматися подалі.
Очевидно, таке вже життя.
Будьте обережними, друзі мої.
І нехай Господь береже вас і ваших рідних
Моя дочка, яку цього разу супроводжували співробітниці, вимушена була ховатися від нього. А чоловік, побачивши біля зупинки жінку, яка щось передивлялася у телефоні, підійшов до неї збоку і голосно… загавкав.
Можна здогадатися, чому він був відпущений правоохоронцями.
Так само, як можна здогадатися, чим ця історія може закінчитися. Ні, не для моєї доньки. Вона вже знає, чого від нього можна чекати, і обережно переховувалася від небезпеки доти, доки цей чоловік сів в 118-й автобус і поїхав собі кудись.
Сумно історія може закінчитися для тих, хто ще не знає про те, що від нього треба триматися подалі.
Очевидно, таке вже життя.
Будьте обережними, друзі мої.
І нехай Господь береже вас і ваших рідних…

2026.7.15 Вирок за «махач» на Липках: Ровшан Юнусов отримав умовний строк за стрілянину в барі «Nant»

2026.7.14 Суд заочно заарештував та оголосив у міжнародний розшук кримінального авторитета «Арійця»
Покровський районний суд міста Кривого Рогу оголосив у міжнародний розшук 45-річного раніше неодноразово судимого уродженця Севастополя Володимира Щеголькова, який відомий в статусі кримінального авторитета на прізвисько “Арієць”.

2026.7.14 Екскомандира 155-ї ОМБр Лучанова взяли під варту у справі про вбивство братів Мосейчуків
Суд обрав йому запобіжний захід на 60 діб, слідство заявляє про наказ вбити двох цивільних
Колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади “Анна Київська” Станіслава Лучанова відправили під варту на 60 діб у справі про вбивство братів Максима та Романа Мосейчуків. Рішення ухвалив Рокитнянський районний суд 14 липня.
Про це повідомив “5 канал”.
Під час засідання суду прокурор заявив, що, за даними слідства, Лучанов міг віддати наказ командирові батальйону 155-ї ОМБр Олексієві Долголенку вбити двох цивільних. За версією обвинувачення, він також визначив місце та спосіб скоєння злочину.
Про це повідомила “Українська правда” з посиланням на трансляцію судового засідання.
За словами прокурора, 1 липня Долголенко нібито вивіз Максима Мосейчука службовим автомобілем на полігон поблизу Полтави, де застрелив його.
“Під приводом необхідності пройти пішки до місця призначення Долголенко відвів Мосейчука Максима від автомобіля і здійснив декілька пострілів в область голови останнього, завдавши вогнепального поранення голови, від якого Мосейчук Максим помер на місці”, – заявив прокурор.
За даними сторони обвинувачення, згодом Долголенко доставив на той самий полігон Романа Мосейчука та вбив його. Після цього тіла братів, за версією слідства, закопали у заздалегідь підготовленій ямі на території полігону.
Під час судового засідання Станіслав Лучанов не погодився з підозрою, але заявив про готовність співпрацювати зі слідством.
“З підозрою я не згоден, готовий співпрацювати зі слідчим”, – сказав екскомандир 155-ї ОМБр.
Водночас він погодився із запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою до з’ясування всіх обставин справи.
Раніше повідомлялося, комбрига 155-ї бригади Станіслава Лучанова затримали. Його та ще дев’ятьох військовослужбовців підозрюють у викраденні та вбивстві двох братів на Київщині.
Нагадаємо, ОК “Північ” встановлює місце перебування комбрига 155-ї бригади, про це йдеться в офіційному повідомленні від командування. Командира 155-ї бригади Станіслава Лучанова розшукують правоохоронці. Це сталося після того, як кількох бійців цього підрозділу затримали за підозрою у викраденні двох людей.
Водночас, за даними видання “Українська правда”, йдеться не лише про викрадення людей, а й про вбивство.
В ОК “Північ” зазначили, що за фактом подій правоохоронці вже проводять слідчі дії. Командування надає їм підтримку і сприяє у прозорості розслідування.

2026.7.14 Комбриг 155 ОМБр Лучанов, якого підозрюють у викраденні та вбивстві людей, не визнає своєї вини
Командир 155 механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого підозрюють у викраденні та вбивстві цивільних на Київщині, не визнає своєї вини.
Про це він повідомив у залі суду, передає кореспондентка hromadske.
14 липня Рокитнянський районний суд Київської області обирає запобіжний захід Лучанову. На початку засідання він заявив, що своєї вини не визнає.
На запитання, чи наказував він викрасти братів Мосейчуків, підозрюваний заперечив це. За словами екскомбрига 155 ОМБР, під час скоєння злочину він перебував у відпустці. Тому, як пояснює Лучанов, він не міг віддавати таких наказів.
Водночас екскомбриг погодився з пропозицією сторони обвинувачення обрати йому запобіжний захід у вигляді арешту. Обіцяє співпрацювати зі слідством.
Деталі справи
На початку липня джерела hromadske в Силах оборони та правоохоронних органах повідомили, що дев’ятьох бійців 155 механізованої бригади затримали за підозрою у викраденні двох цивільних чоловіків із Київщини, а командира бригади Станіслава Лучанова розшукують. Згодом в ОК «Південь» підтвердили, що Лучанов самовільно залишив військову частину.
13 липня правоохоронці затримали Лучанова в Києві. Він став десятим підозрюваним у справі викрадення братів Мосейчуків.
Під час судового засідання 14 липня прокурор Сергій Мірзоян розкрив деталі викрадення та вбивства братів Мосейчуків на Київщині. За версією слідства, до викрадення братів Лучанов вирішив залучити вісьмох військовослужбовців, які підпорядковувались йому: Руслана Дмитрука, Андрія Зайця, Олександра Перцулу, В’ячеслава Артамонова, Богдана Шурка, Максима Микитенка, Романа Козака та Сергія Коломійця.
Підозрювані військові 27 липня прибули до місця проживання братів у селі Калинівка та незаконно проникли на територію їхнього домоволодіння. За словами прокурора, вони застосували фізичну силу до братів, зв’язали їм руки та ноги, перев’язали очі та силоміць помістили їх до автомобілів.
Далі братів відвезли до військової частини А5001 поблизу Полтави, де незаконно утримували до 1 липня. За версією слідства, того дня Лучанов вирішив вбити братів, аби приховати викрадення, і залучив до цього командира батальйону Олексія Долголенка.
За словами прокурора, останній окремо вивіз братів на полігон біля Полтави, де застрелив їх, а потім закопав тіла.

2026.7.14 Стріляли в ногу та перев’язали очі. Прокурор розповів деталі викрадення та вбивства братів Мосейчуків на Київщині
Прокурор Сергій Мірзоян розкрив деталі викрадення та вбивства братів Мосейчуків на Київщині.
Про це повідомила кореспондентка hromadske із зали суду, де обирають запобіжний захід Станіславу Лучанову — командиру 155 механізованої бригади, якого підозрюють у викраденні й вбивстві цивільних на Київщині.
За словами прокурора, до викрадення братів Мосейчуків Лучанов вирішив залучити військовослужбовців Руслана Дмитрука, Андрія Зайця, Олександра Перцулу, В’ячеслава Артамонова, Богдана Шурка, Максима Микитенка, Романа Козака та Сергія Коломійця, які підпорядковувались йому.
«[Лучанов] надав їм вказівку розподілити поміж них ролі й надалі керувати підготовкою та вчиненням цього кримінального правопорушення», — сказав прокурор.
За вказівкою комбрига вищезгадані військові в ніч проти 27 липня прибули до місця проживання братів Мосейчуків у селі Калинівка на Київщині та незаконно проникли на територію їхнього домоволодіння.
Після цього задля залякування братів підозрюваний Заєць продемонстрував вогнепальну зброю, яку мав при собі, та двічі вистрілив у Романа Мосейчука, завдавши йому вогнепального поранення ноги, каже прокурор.
Далі, за версією слідства, підозрювані застосували фізичну силу до братів, зв’язали їм руки та ноги, перев’язали очі та силоміць помістили їх до автомобілів марки Mercedes Vito та Mitsubishi L200. Підозрювані відвезли братів до військової частини А5001 поблизу Полтави, де незаконно утримували до 1 липня.
За словами прокурора, 1 липня Лучанов вирішив організувати вбивство братів, аби приховати викрадення. До цього він залучив командира батальйону Олексія Долголенка, для якого також був прямим начальником.
Виконуючи наказ Лучанова, підозрюваний Долголенко 1 липня вивіз Максима Мосейчука службовим автомобілем на полігон поблизу Полтави, де застрелив його в голову, каже прокурор. Максим Мосейчук помер на місці.
Після цього він також вивіз на полігон іншого брата — Романа. За словами прокурора, Долголенко вистрілив у нього не менш як вісім разів. Той теж помер на місці.
Аби приховати трупи, каже прокурор, Долголенко поклав тіла братів до заздалегідь викопаної ями на території полігону біля Полтави, закопав їх та залишив місце вчинення злочину, про що відзвітував Лучанову.
Зазначимо, що 14 липня Рокитнянський районний суд Київської області обирає запобіжний захід Лучанову. На початку засідання він заявив, що своєї вини не визнає.
Нагадаємо, на початку липня джерела hromadske в Силах оборони та правоохоронних органах повідомили, що дев’ятьох бійців 155 механізованої бригади затримали за підозрою у викраденні двох цивільних чоловіків із Київщини, а командира бригади Станіслава Лучанова розшукують. Згодом в ОК «Південь» підтвердили, що Лучанов самовільно залишив військову частину.
13 липня правоохоронці затримали Лучанова в Києві. Він став десятим підозрюваним у справі викрадення братів Мосейчуків. Дев’ятьом іншим фігурантам суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

—

—

2026.6.15 Не “звичайні підозрювані”. Нові подробиці вбивства Портнова

У травні минув рік, відколи сталося одне з найзагадковіших політичних вбивств за кордоном. За інформацією співрозмовників “Української правди” в правоохоронних органах, ані в іспанських, ані в українських слідчих досі немає відповіді на головне запитання – хто замовив вбивство Андрія Портнова. Проте додаткова інформація щодо інциденту продовжує з’являтися.

25 лютого цього року в Німеччині було затримано головного підозрюваного у вбивстві колишнього українського політика. Те, що Олександр Азізов та його брат виявилися не лише громадянами України, а й власниками російських паспортів, неабияк допомогло українському офіційному розслідуванню. Це додало іспанським правоохоронцям аргументів на користь можливого російського, а не лише українського сліду в цьому злочині.

Понад те, особи затриманого та його брата, схоже, куди більше допомогли українським правоохоронцям, аніж іспанським. Адже завдяки братам Азізовим та їхнім контактам, українське слідство, зокрема, встановило, коли і як почали стежити за Портновим, склало хронологію подій і зіставляє факти.

Фото зі сторінок у соціальних мережах
Протягом останнього року “Українська правда” продовжувала вивчати як обставини вбивства Портнова, так і особливості складних стосунків юриста з представниками двох, надто сильно переплетених в українських реаліях середовищ – бізнесу та політики.

Про будинок, подарований бізнесменом Андрієм Веревським, складні стосунки з Андрієм Єрмаком, зустріч із Тимуром Міндічем та стеження за Портновим – у нашому новому матеріалі.

Приїзд в Іспанію і виліт у Росію
18 травня 2025 року абонентський номер Вєлі Азізова був зафіксований у Королівстві Іспанія. Туди він прибув з території Німеччини транзитом через Францію і перебував там до 14:09 21-го травня. Саме того дня, приблизно о 09:15, біля Американської школи в муніципалітеті Посуело-де-Аларкон поблизу Мадрида було вбито Андрія Портнова. Український експолітик мешкав неподалік, а в згаданій школі навчалися його діти.

За словами джерел УП у правоохоронних органах, після того, як слідство вийшло на затриманого в Німеччині Олександра Азізова та його брата Вєлі Азізова, якого підозрюють у співучасті у вбивстві, вдалося швидко встановити їхні телефонні номери та реконструювати маршрути пересування.

Якщо українські номери Олександра на той момент уже втратили актуальність, то український номер Вєлі Азізова продовжував використовуватися, що дало змогу відстежити його переміщення.

Дані цих переміщень, які є в розпорядженні українського слідства, свідчать, що Вєлі Азізов прибув до Іспанії за три дні до вбивства Портнова і залишив країну о 14:09, тобто через 5 годин з моменту злочину.

21 травня о 14:09 абонентський номер виїхав за межі Королівства Іспанії та транзитом через Францію о 02:15 наступного дня прибув до Німеччини, де о 06:48 Азізов В.А. вимкнув мобільний номер.

Зазначені дані можуть свідчити, що принаймні один із братів під час перебування в Іспанії користувався увімкненим мобільним телефоном. Це потенційно могло суттєво полегшити роботу правоохоронців і допомогти встановити маршрути пересування та розшукати ймовірних виконавців злочину.

Водночас джерела “Української правди” з оточення Андрія Портнова стверджують, що нападники під час вбивства не приховували своїх облич і перебували на місці злочину без масок. Це також могло надати слідству додаткові можливості для їхньої ідентифікації.

За інформацією співрозмовників УП, окрім братів Азізових, правоохоронці розшукують ще одного ймовірного співучасника злочину.

Вже наступного дня після вбивства, 22 травня, о 09:12 телефон Вєлі Азізова був зафіксований на території Туреччини. Це може свідчити про те, що після повернення з Іспанії до Німеччини він майже одразу вилетів до Туреччини ранковим рейсом. Скільки саме часу Азізов перебував у Туреччині, слідству наразі не відомо.

Водночас 5 червня, через два тижні після вбивства Андрія Портнова в передмісті Мадрида, абонентський номер Вєлі Азізова зафіксували вже на території Росії. За даними співрозмовників УП, телефон увімкнувся там лише на короткий час і майже одразу знову зник із мережі.

Наступного разу номер з’явився в мережі лише за двадцять днів – 25 червня. І знову на території Російської Федерації.

Таким чином, за версією слідства, після вбивства шляхи братів розійшлися. Олександр Азізов, якого іспанські правоохоронці підозрюють у безпосередньому виконанні злочину, залишився в Німеччині. Тоді як Вєлі Азізов, якого вважають імовірним співучасником, невдовзі після подій в Іспанії через Туреччину вирушив до Росії.

Далі, відповідно до даних слідства, Вєлі Азізов з українським телефоном залишав територію Росії, щоб відвідати Болгарію.

22 грудня 2025 року, через 7 місяців після вбивства Портнова, абонентський номер увімкнувся на території Болгарії та того ж дня перебував у Туреччині. Наступного дня абонентський номер перемістився з Туреччини та о 12:40 вже перебував у Росії, де вимкнувся та в українській мережі й у міжнародному роумінгу більше не фіксувався.

Проте за українським номером у Вєлі Азізова залишився аккаунт у Телеграмі, куди і написала “Українська правда” одразу, як стало відомо про братів Азізових. Вєлі Азізов навіть відповів на повідомлення, однак після того, як зрозумів, що спілкується з журналістами, видалив аккаунт.

За даними співрозмовників “Української правди” у правоохоронних органах, серед контактів Вєлі Азізова слідчі виявили жительку Одеси, яка на момент появи в публічному просторі інформації про те, що в причетності до вбивства Портнова підозрюють братів Азізових, перебувала на території України.

Під час допиту жінка на ім’я Юлія повідомила правоохоронцям, що знайома з братами Азізовими та що вони нібито займалися переправленням наркотичних речовин через державний кордон. За її словами, брати неодноразово зверталися до неї по допомогу в питаннях, пов’язаних із такою діяльністю.

Наприкінці 2024 року, за словами Юлії, брати Азізови попросили її придбати в Україні кілька камер GoPro та привезти їх до Німеччини.

У грудні того ж року, коли жінка доставила камери, брати запропонували їй разом вирушити автомобілем до Іспанії. Під час поїздки Юлія, за її словами, почала підозрювати, що йдеться не про звичайну туристичну подорож. Вона стверджує, що Азізови весь час поспішали, майже не зупинялися в дорозі та відмовлялися залишатися на ночівлю.

Кінцевою точкою маршруту стало передмістя Мадрида. Там, як розповіла жінка слідчим, брати попросили її пояснити принцип роботи камер, після чого залишили техніку в автомобілі біля одного з навчальних закладів і пішли в невідомому напрямку.

Після повернення, стверджує Юлія, брати були помітно знервовані. За її словами, вони казали, що через технічні проблеми їм не вдалося зафіксувати на камери те, що вони планували.

Жінка також повідомила правоохоронцям, що під час поїздки саме Вєлі Азізов, на її думку, відігравав провідну роль і ухвалював основні рішення. Водночас Юлія наполягає, що брати не повідомляли їй жодних подробиць щодо своїх дій в Іспанії, не називали прізвищ людей, які їх цікавили, та не пояснювали справжньої мети поїздки.

Таким чином, зі свідчень Юлії та даних, якими володіє слідство, можна припустити, що брати Азізови щонайменше за пів року до вбивства Андрія Портнова здійснювали поїздки до передмістя Мадрида та могли проводити там підготовчі дії, пов’язані зі спостереженням за майбутньою жертвою. Також ці дані свідчать, що для переміщення між Німеччиною та Іспанією вони користувалися автомобільним транспортом.

Утім, як повідомляють джерела УП в правоохоронних органах, аналіз трафіку з’єднань абонентського номера Вєлі Азізова показав, що його контакти з Іспанією могли розпочатися ще раніше.

За даними співрозмовників видання, після останнього виїзду Азізова з території України його номер вперше був зафіксований в Іспанії ще навесні 2024 року. Зокрема, він перебував там від 28 березня до 4 квітня. Після цього через територію Франції номер повернувся до Німеччини й уже того ж дня був зафіксований у Туреччині. Згодом Вєлі Азізов прибув до Росії, де мобільний номер, за даними слідства, був вимкнений.

Якою була мета цієї поїздки до Іспанії та чи пов’язана вона з подальшими подіями навколо Андрія Портнова, правоохоронцям наразі встановити не вдалося.

Раніше “Українська правда” вже розповідала, що до свого виїзду з України Вєлі Азізов багато років проживав на її території та активно переміщувався між Україною, Росією та іншими країнами.

За даними джерел УП у правоохоронних органах, з 31 січня 2018 року по 28 жовтня 2023 року він 82 рази перетинав державний кордон України. Майже дві третини цих поїздок – 47 випадків – були пов’язані з виїздами до Російської Федерації. Також правоохоронці зафіксували його поїздки на тимчасово окуповану територію Донецької області та до країн Європейського Союзу.

Наразі слідство аналізує саме ці дані, встановлюючи коло контактів Азізова та маршрути його пересування протягом останніх років.

28 жовтня 2023-го Вєлі Азізов автобусом виїхав з України через ПП “Краківець” до Польщі, після чого на територію України більше не повертався.

Зустріч із Міндічем. Друзі й вороги
Перший і єдиний після початку повномасштабного вторгнення Росії приїзд Портнова в Україну, який він здійснив за кілька днів до вбивства, й досі залишається головним джерелом конспірологічних теорій в українському істеблішменті.

Після появи інформації про цю поїздку серед джерел УП у правоохоронних органах неодноразово обговорювалася версія, що стеження за Портновим могло розпочатися ще тоді, коли він перебував на території України. Однак наразі жодних підтверджень цієї гіпотези слідство не отримало.

Попри те, що Тимур Міндіч відмовляється говорити на цю тему, одразу декілька джерел УП в політичних колах наголошують, що в Україні Портнов встиг зустрітись із цим нині підозрюваним НАБУ і САП громадянином Ізраїлю.

“Тимур ніколи не був товаришем Андрія”, – пригадує один зі співрозмовників УП з оточення Портнова. Проте, за словами одразу декількох джерел, це не заважало Міндічу неодноразово звертатися до Портнова, посилаючись на перших осіб держави, з проханнями вирішити іноді “нереальні задачі”.

“Андрій сприймав Міндіча як канал зв’язку з першою особою”, – пригадує товариш юриста.

За словами друзів Портнова, про цю поїздку знало дуже обмежене коло людей з близького оточення юриста. І якщо зустріч із Міндічем таки була, то чи міг Портнов їхати в Україну саме для “задач” Міндіча і компанії?

“Коли людина в його становищі ухвалює рішення приїхати, це завжди щось означає”, – підсумував у розмові з УП один із близьких товаришів Портнова.

На момент приїзду Портнова в Україну в травні 2025-го в Тимура Міндіча ще не було якихось серйозних юридичних проблем. Щоправда, на той момент вже відбулися обшуки НАБУ і САП у близького товариша Міндіча та, як виявиться пізніше, всієї владної верхівки, віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова.

Обшуки у Чернишова, за даними джерел УП в антикорупційних органах, пройшли 14 травня, а вже за три дні, 17 травня, до України приїхав Портнов. Ба більше, за місяць після обшуків, наприкінці червня 2025-го, Чернишов отримає підозру. А за два місяці Офіс президента через такі “зухвалі” дії намагатиметься забрати незалежність у НАБУ і САП.

Що можна стверджувати точно – на момент приїзду Портнова владна верхівка включно з Міндічем точно знала, що у Чернишова “проблеми”, а значить – і в них.

Інша важлива обставина, про яку стало відомо вже після вбивства Портнова – непрості стосунки з тодішнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

“Він його не сприймав так, як хотів Єрмак. Не реагував на нього так, як він цього очікував, – пригадує один із товаришів Портнова. – Портнов в дійсності мав вплив на багато напрямків у державі. Контролював багато процесів. І це не влаштовувало Єрмака, бо він сам хотів все контролювати”.

Кілька людей із близького оточення Портнова розповіли УП, що конфлікт із Єрмаком був давнім і системним. За їхніми словами, сторони давно перейшли точку, після якої компроміс чи примирення стали неможливими.

Останні пів року життя Портнова в гострій фазі перебував і його давній конфлікт з колишнім суддею Артуром Ємельяновим.

2 грудня 2024-го року працівники ДБР затримали ексзаступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, який, за версією слідства, побудував “бізнес” на судових рішеннях. Щоправда, фігурант обіймав високу посаду понад десять років тому.

Показово, що саме в грудні, за свідченнями вищезгаданої подруги братів Азізових Юлії, вони з камерами вирушили до Мадрида для стеження.

Однак, як стверджують джерела “Української правди” у правоохоронних органах, за рік після вбивства слідство так і не отримало докази участі в цьому злочині саме Ємельянова, хоча така робота активно велася.

Сам Ємельянов після того, як він був згаданий у минулорічному тексті УП в контексті версій щодо замовників вбивства Портнова, виступив із публічною заявою про свою непричетність.

За словами співрозмовників УП в бізнесовому та юридичному середовищах, однією з причин загострення відносин між Портновим і Ємельяновим могло стати протистояння між засновником МХП Юрієм Косюком і власником “Агромарсу” Євгеном Сігалем – двома впливовими бізнесменами, які роками конкурували на українському аграрному ринку. Джерела стверджують, що Портнов і Ємельянов представляли інтереси різних сторін цього конфлікту.

Ще одним давнім конфліктом, про який згадують джерела УП в юридичних, бізнесових і правоохоронних колах, було багаторічне протистояння навколо ринку “Столичний” між структурами, пов’язаними з Юрієм Іванющенком, та бізнесвумен Владою Молчановою через контроль над земельною ділянкою та активами ринку.

За словами співрозмовників видання, Андрій Портнов протягом багатьох років непублічно представляв інтереси сторони Іванющенка та брав активну участь у юридичному супроводі цього конфлікту.

Водночас усі опитані УП співрозмовники наголошують, що на момент вбивства Портнова це протистояння фактично було вичерпане і не перебувало в активній фазі. Хоча наслідки багаторічного конфлікту, за їхніми словами, окремі його учасники відчувають і досі.

Деякі співбесідники УП також пов’язують із цими подіями подальші політичні та бізнесові наслідки для окремих фігурантів. Зокрема, вони припускають, що саме цей конфлікт міг стати одним із чинників, які зрештою призвели до того, що багаторічний народний депутат Олесь Довгий виїхав з України та склав депутатський мандат. Утім, незалежних підтверджень такого зв’язку УП не має.

Загалом про кількість конфліктів, у яких Портнов непублічно був на тій чи іншій стороні, можна написати багато окремих матеріалів.

“Андрій хотів приїхати в Україну. І міг би повернутись публічно”, – розповідає один із друзів Портнова. Але останній візит Портнова чомусь відбувся без жодного фото і в режимі суворої секретності. Настільки суворої, що витік інформації стався лише після вбивства юриста.

За словами одного з друзів Портнова, під час дводенного візиту він навідувався у свій будинок у Козині.

Співрозмовники в оточенні юриста не під запис розповідають, що цей маєток олігарх Андрій Веревський міг переписати на Андрія Портнова замість повернути старий борг у декілька мільйонів доларів за юридичні послуги.

Як стверджували раніше журналісти проєкту “СХЕМИ”, попереднім власником маєтку справді був Веревський, а акт купівлі-продажу мав дивну відстрочку в платежі.

Більше ніж за рік (13 місяців) до свого вбивства Андрій Портнов з невідомих причин вирішив переписати цей маєток на своїх дітей.

У березні 2026-го українська делегація на чолі з генеральним прокурором Русланом Кравченком вирушила до Мадрида. Це відбулося за кілька тижнів після того, як був затриманий підозрюваний у вбивстві українського експолітика.

Під час переговорів сторони також обговорили розслідування вбивства Андрія Портнова в Іспанії. За словами українських посадовців, Київ наполягає на встановленні всіх обставин злочину – від виконавців до можливих організаторів. Для цього Україна та Іспанія готують створення спільної міжнародної слідчої групи (JIT), а необхідні документи вже передані іспанській стороні.

Станом на зараз українські та іспанські правоохоронці все ще чекають на екстрадицію підозрюваного у вбивстві Портнова Олександра Азізова з Німеччини. І, відповідно, чекають на свідчення Азізова стосовно замовника.

Іспанська сторона схиляється до російського сліду і саме тому погодилась зрештою після затримання підозрюваного співпрацювати з українським слідством. В Україні ж, і зокрема в оточенні Портнова, все ще не квапляться відкидати внутрішніх ворогів юриста.

Також, за інформацією співрозмовників УП у правоохоронних органах, одразу після затримання Олександра Азізова в Німеччині, на український номер його брата Вєлі Азізова здійснив дзвінок український абонент. Поки що редакції не вдалося встановити цю особу.

2026.5.13 Суд визнав очільника Центру протидії корупції Шабуніна винним у побитті блогера
Справа про конфлікт Шабуніна із проросійським блогером Філімоненком тягнеться з 2017 року
Дніпровський районний суд Києва ухвалив вирок у справі голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна через конфлікт із проросійським блогером Всеволодом Філімоненком. Його було визнано винним у побитті блогера Всеволода Філімоненка. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Zmina.
Суд визнав Шабуніна винним за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу – йдеться про насильство щодо журналіста та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Суд також зобов’язав його компенсувати витрати на експертизи – близько 4 тис. грн. Захист Шабуніна заявив, що оскаржуватиме вирок в апеляції.
Як відомо, прокуратура вела справу з 2017 року. Слідство наполягало, що Шабунін побив журналіста. Натомість захист заявляв, що Філімоненко не мав статусу журналіста, а конфлікт був побутовим.
Адвокати Шабуніна стверджували, що документи, які мали підтвердити журналістську діяльність Філімоненка, не доводили, що він справді був журналістом. За їхніми словами, медіа, де нібито працював Філімоненко, фактично не діяло як повноцінне видання. Крім того, блогер не публікував там матеріалів, а редакційне завдання йому підписав директор товариства, що не існує, а не редакція.
Водночас Центр протидії корупції заявляв, що твердження про тілесні ушкодження середньої тяжкості не відповідало дійсності. У лікарні швидкої допомоги, куди Філімоненка доставили того ж дня, медики не зафіксували переломів. Перший медичний документ, де згадувався перелом щелепи, з’явився більш ніж через два тижні після інциденту.
Сам Шабунін пояснював, що вдарив Філімоненка після того, як той образив його колегу. За словами голови Центру протидії корупції, він попередив про це блогера ще до удару.
Раніше повідомлялося, що Головне управління Національної поліції за процесуального керівництва Київської місцевої прокуратури № 4 повідомило Віталію Шабуніну про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (умисне спричинення тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров’я).

2026.5.13 Забронювала житло і втратила гроші: жителька Хмельниччини звернулася до поліції через шахрайство на Харківщині
35-річна мешканка Хмельницької області із заявою про шахрайство звернулася до поліції Чугуївського району: вона заплатила 9,5 тис. гривень, щоб “забронювати” житло з безплатного оголошення, після чого об’яву видалили.
Про це 13 травня повідомили у пресслужбі поліції Харківщини.
” Жінка знайшла на одному із сайтів оголошення про оренду квартири та зателефонувала за вказаним номером. Співрозмовник, який представився власником житла, переконував, що має багато охочих орендувати помешкання, тому для «бронювання» необхідно терміново перерахувати кошти”, — сказано у повідомленні.
Потерпіла переказала на банківську картку 9500 гривень. Після отримання грошей зв’язок із псевдоорендодавцем обірвався, а оголошення було видалене.
Поліція шукає чоловіка.

2026.5.11 Утікав від ТЦК, приставив ніж дитині до горла. Інцидент у Львові та інші напади під час мобілізації

ЛЬВІВ – Сихівський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 43-річному чоловіку, який 9 травня намагався втекти від працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), схопив на вулиці 13-річну дівчинку, приставивши їй до горла ніж.

Як розгорталися події?

9 травня військовослужбовці ТЦК та СП спільно з поліцією проводила заходи з оповіщення у Сихівському районі Львова. Їх побачив один із чоловіків і почав втікати. Коли біг, зауважив групу підліток, вхопив за руку 13-річну дівчинку, приставив їй до горла ніж і здушуючи шию.

Військовослужбовці попередили нападника, що застосують зброю для звільнення дівчинки. І тільки тоді чоловік відпустив дитину. Фізичних травм дитина не отримала, але зазнала психологічної.

Нападника швидко затримали, він на колінах просив вибачення у дівчинки. Ним виявився 43-річний львів’янин, який раніше був неодноразово судимий за крадіжки, безробітний, без прописки, який проживав у Львові, Олег Тершаков.

Він категорично відмовився відповідати на запитання Радіо Свобода.

Прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 146 частина 2 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України.

Сихівський районний суд Львова обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО без права внесення застави.

Сихівський суд задовольнив клопотання прокуратури про обрання найсуворішого запобіжного заходу для підозрюваного, зазначила прокурор Франківської окружної прокуратури Львова Юлія Серьогіна.

Олена Кушнір, мама дівчинки, яку захопив підозрюваний, розповіла Радіо Свобода, що дитина досі відходить від пережитого, працює з психологом.

Я розумію, що ця травма залишиться з нею на все життя
Олеся Кушнір
«Я розумію, що ця травма залишиться з нею на все життя. Ніхто не має права нападати на безневинних людей, тим більше, на дітей. І злочинець однозначно має бути покараний. Я вдячна Богу, що все обійшлося без фізичних травм і моя донька залишилась живою. Але психологічні наслідки дуже серйозні, і для неї, і для мене як для матері. Такі речі неможливо просто забути. Я також розумію, що на місці моєї доньки могла опинитися будь-яка інша людина, чи доросла, чи дитина. Це була людина, яка просто першою потрапила йому під руки. Але важливо розуміти: злочинець був озброєний ножем. І наслідки могли бути значно страшнішими», – говорить мама.

Мама дівчинки звертає увагу не лише на покарання злочинця, а й на питання безпеки в місцях масового скупчення людей.

Найголовніше зараз, щоб подібне більше ніколи не повторювалося
Олеся Кушнір
«Хочу, щоб були зроблені висновки і щодо організації заходів з оповіщення у людних місцях, щоб не наражати на небезпеку випадкових людей, які не мають до цього жодного стосунку. Адже в ситуації стресу чи паніки озброєна людина може поводитися абсолютно непередбачувано. Сьогодні це був ніж, а завтра це може бути граната чи інша зброя. Найголовніше зараз, щоб подібне більше ніколи не повторювалося», – зауважила мама постраждалої дівчинки.

Слідчі дії тривають.

Напади на працівників ТЦК почастішали
Останнім часом в українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами.

Ці негативні інформації дуже швидко підхоплюються у мережах, коментуються і наслідком, на думку багатьох військових і представників влади, це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.

Також постійно з’являється інформація про факти корупції серед працівників ТЦК.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявляє, що отримує численні скарги від громадян на дії працівників ТЦК під час проведення мобілізації.

Між тим, дедалі більше стає нападів (зокрема з холодною та вогнепальною зброєю) на працівників ТЦК під час виконання ними своїх обов’язків із мобілізації військовозобов’язаних чоловіків.

За даними Нацполіції, за час повномасштабної війни в Україні зафіксовано більше 600 нападів на військових ТЦК і ця цифра зростає.

Ось деякі із інцидентів:

3 грудня 2025 року близько 20-ї години на одній із вулиць міста під час перевірки обліково-реєстраційних документів між 30-річним львів’янином і військовослужбовцями ТЦК та СП виник конфлікт, під час якого чоловік, документи якого хотіли перевірити, завдав ножового поранення в ногу Юрієві Бондаренку, розпилив сльозогінний газ із балончика в обличчя ще двом військовослужбовцям, після чого втік з місця події. Військовослужбовець від отриманих травм помер у лікарні зранку 4 грудня. Підозрюваний Григорій Кедрук з Харкова перебуває в СІЗО. Справа розглядає суд.
2 квітня 2026 року близько 13.30 на вулиці Патона у Львові працівники ТЦК та СП здійснювали заходи з оповіщення населення поблизу магазину «Ритуальна агенція». Між ними і 28-річним братом інспектора Львівської митниці Андрія Труша виникла словесна суперечка, яка переросла у штовханину. За даними слідства, чоловік намагася втекти від військовослужбовця ТЦК Олега Авдєєва. У цей момент 34-річний митник Андрій Труш, який втрутився у конфлікт, дістав з нагрудної сумки ніж і побіг за військовослужбовцем, щоб завадити йому зупинити брата. Наздогнавши працівника ТЦК Олега Авдєєва, нападник кілька разів умисно вдарив військовослужбовця в область грудей та шиї. Один з ударів виявився смертельним, оскільки ножем було пошкоджено сонну артерію. Підозрюваний перебуває в СІЗО.
6 квітня у Харкові під час проведення заходів з оповіщення військовозобов’язаних військовий ТЦК зазнав нападу і був поранений ножем в живіт, повідомив обласний територіальний центр комплектування і соціальної підтримки. За даними ТЦК, підозрюваний у нападі втік, але його розшукали й затримали представники Нацполіції.
20 квітня в одному з населених пунктів Дністровського району Чернівецької області, військовозобов’язаний під час перевезення дістав ніж і завдав кількох ударів у ділянку шиї двом військовим, ще одного вдарив гайковим ключем.
29 квітня на Рівненщині чоловік відкрив вогонь з автомата по групі оповіщення військових і поліцейському – двоє отримали поранення.
9 травня у Міжгір’ї натовп представників ромської громади намагався прорватись до будівлі ТЦК. На оприлюднених відео було чути постріли. Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підтвердив спробу нападу на приміщення Хустського РТЦК та СП у селищі Міжгірʼя.
10 травня чоловік без військових облікових документів ножем поранив двох співробітників ТЦК у Подільському районі Одеської області. Обидва потерпілих потрапили до лікарні у важкому стані.
У Міністерстві оборони і Генеральному штабі до кінця травня 2026 року мають завершити напрацювання нововведень щодо контрактів із чіткими термінами служби. А наступним кроком військової реформи мало б бути перезавантаження ТЦК та СП.

Але чи змінить це ситуацію, яка за роки повномасштабної війни в Україні, стала критичною, коли питання мобілізації перекинули винятково на військових?

2026.5.11 ДБР розкрила деталі схеми захоплення квартир за участі екссудді Тандира
У кримінальній справі про незаконне привласнення квартир померлих з’явилися нові деталі, що стосуються участі колишнього судді Макарівського суду Олексія Тандира.
Про це розповідає Резонанс
За даними слідства, протягом 2021–2023 років учасники угруповання заволоділи п’ятьма квартирами, які розташовані в громадах Одеської та Київської областей. Фігуранти шукали помешкання померлих власників, у яких не було спадкоємців, і використовували низку підробних документів та судових рішень для оформлення прав власності на довірених осіб.
Як діяла схема
Слідство встановило, що організатори працювали за відпрацьованою моделлю: спочатку виявляли квартири без спадкоємців, після чого створювали імітацію боргових зобов’язань між підконтрольними особами. Далі вони подавали цивільні позови з підробленими вимогами, домагалися судових ухвал про стягнення нібито заборгованостей і через виконавчу службу накладали стягнення на житло.
фабрикували борги між підконтрольними учасниками;
подавали до суду підроблені позови і отримували рішення, що начебто підтверджували заборгованість;
через органи виконавчої служби стягували квартири померлих власників;
оформляли право власності на довірених осіб і реалізовували нерухомість третім особам.
“Для того, аби колишній суддя міг прийняти формальне рішення в інтересах організованого злочинного угрупування, ще двоє співучасників заявляли цивільний позов про нібито стягнення мільйонної заборгованості за раніше позичені гроші. Однак позичальник розраховувався з кредитором квартирами, які вже були відібрані у їхніх померлих власників”, – розповіли в ДБР.
У кримінальному провадженні фігурують колишній суддя Олексій Тандир, його адвокат та колишній державний виконавець, яких слідство визначає як організаторів схеми. За версією слідчих, саме суддя ухвалював процесуальні рішення на підставі підроблених документів і сприяв легалізації незаконно отриманого житла.
Затримання і процесуальні рішення
П’ятьом учасникам уже повідомлено про підозру у створенні та діяльності злочинної організації. Колишньому судді обрано запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. За інкримінованою статтею загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
За інформацією слідства, після ДТП на блокпосту в Києві у травні 2023 року інтерес правоохоронців до фігуранта зріс, що дозволило розширити перевірки й виявити масштаб схеми. Досудове розслідування триває, правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини та можливих причетних.

2026.5.8 У Харкові викрили мережу аптек, в якій продавали наркотики — СБУ
У Харкові правоохоронці викрили та припинили діяльність організованої групи, яка, за даними слідства, збувала наркотичні засоби та нарковмісні лікарські препарати через мережу аптек.
Про це 8 травня повідомив речник обласного управління СБУ Владислав Абдула.
У ході слідства правоохоронці встановили, що до організації оборудки причетна директорка місцевої аптечної мережі, до складу якої входять п’ять аптечних пунктів.
“Для реалізації схеми вона залучила бухгалтера підприємства та підлеглих фармацевтів. Фігуранти без рецептів та поза встановленим обліком незаконно продавали наркозалежним особам комбіновані нарковмісні препарати, що містять кодеїн, зокрема “Кодтерпін ІС”, “Кодепсін”, “Кодетерп” та інші”, — йдеться у повідомленні.
Крім того, окремі фармацевти за вказівкою організаторки здійснювали збут заборонених препаратів також за місцями свого проживання.
Правоохоронці також встановили, що учасники угруповання надсилали нарковмісні препарати по всій Україні через пошту. Оплату вони отримували на свої особисті картки, переводили кошти у готівку та передавали директорці.
“За попередніми оцінками, щомісячний “прибуток” зловмисників становив до 1 млн гривень. У межах кримінального провадження правоохоронці задокументували численні факти незаконного збуту нарковмісних препаратів, встановили фірми-постачальники “товару”, ролі кожного з учасників угруповання та провели необхідні експертизи”, — повідомили в СБУ.
На завершальному етапі спецоперації співробітники СБУ провели 25 санкціонованих обшуків за адресами аптек, складських приміщень, місцями проживання та в автомобілях фігурантів.
Під час обшуків правоохоронці вилучили:
понад 13,5 тисячі пігулок нарковмісних препаратів;
грошові кошти;
мобільні телефони та сім-картки;
комп’ютерну техніку;
“чорну” бухгалтерію;
документацію та інші докази протиправної діяльності.
Вісьмом учасникам групи повідомили про підозру за фактом порушення правил обігу наркотичних засобів, яке було вчинене організованою групою. Вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, повідомили у пресслужбі СБУ.

2026.5.8 Близько 20 разів по голові: в Івано-Франківську оштрафували студента, який побив фотокореспондента Юрія Рильчука
В Івано-Франківську неповнолітнього студента першого курсу вищого професійного училища №21 визнали винним у побитті фотокореспондента «Укрінформу» Юрія Рильчука.
Про це йдеться у вироку Івано-Франківського міського суду за шосте травня 2026 року, пише Фіртка.
Так, 14 жовтня 2025 року близько 23:40 год потерпілий йшов вулицею Любомира Гузара та фотографував місто на свій мобільний телефон.
Повз Юрія Рильчука проїхав студент на електричному самокаті. Тоді хлопець під’їхав до фотографа.
«У ході спілкування із потерпілим він висловив своє обурення з приводу фіксації його на мобільний телефон.
Проявляючи при цьому елементи вседозволеності та зверхності в присутності сторонніх осіб, маючи фізичну перевагу над потерпілим, студент умисно наніс кулаком близько двадцяти ударів в область голови потерпілого», — вказали у вироку.
Таким чином Юрію Рильчуку спричинили тілесні ушкодження — рану в лівій тім’яно-скроневій ділянці, садно в правій лобній ділянці й синець в ділянці вушної раковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні студент визнав свою вину повністю. Він пояснив, що в той день перебував у центрі Івано-Франківська, де катався на самокаті. Хлопець побачив потерпілого, який фотографував місто, і подумав, що він фотографує його. Це обурило студента.
Далі молодик зробив зауваження фотокореспонденту та вдарив його кулаком в голову декілька разів. Окрім цього, звинувачений просив врахувати, що завдану шкоду потерпілому відшкодував.
Потерпілий на судове засідання не з’явився. Фотокореспондент подав письмову заяву, в якій вказав, що йому відшкодували матеріальну та моральну шкоду, і жодних претензій у нього немає.
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди та вчинення кримінального проступку неповнолітнім.
Івано-Франківський міський суд визнав студента винним за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України та зобов’язав сплатити вісім тисяч 500 гривень штрафу.

2026.5.7 Викрав посилки з «Нової пошти»: в Івано-Франківську рецидивіст отримав шість років в’язниці
Суд визнав винним чоловіка, який проник до відділення «Нової пошти» та викрав товарів на понад 10,7 тисячі гривень, і призначив йому остаточне покарання — шість років ув’язнення.
Про це йдеться у вироку Косівського районного суду, пише Фіртка.
За матеріалами справи, у ніч на 12 січня 2026 року обвинувачений проник до відділення «Нової Пошти» на вулиці Залізничній. За версією слідства, він підібрав ключ до дверей і зайшов усередину, де викрав поштові відправлення.
Серед викраденого — косметика, одяг, взуття, аксесуари, техніка та інші товари. Загальна сума збитків склала понад 10,7 тисячі гривень.
У суді чоловік повністю визнав провину, розкаявся та пояснив, що скористався тим, що двері були не до кінця зачинені.
Суд врахував, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності. Водночас пом’якшуючою обставиною стало щире каяття.
У підсумку його визнали винним за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка з проникненням, вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
Суд призначив п’ять років ув’язнення, а з урахуванням попереднього вироку — остаточно шість років позбавлення волі. Також він має сплатити 17 тисяч гривень штрафу.
Окрім цього, з чоловіка стягнуть понад 23 тисячі гривень процесуальних витрат і 9 126 гривень матеріальної шкоди на користь компанії.

2026.5.5 Тищенка примусово приведуть до суду після ігнорування засідань
Шевченківський районний суд Дніпра наказав застосувати примусовий привід до народного депутата Миколи Тищенка через те, що він ігнорував попередні засідання.
Про це в коментарі hromadske повідомили в Офісі генпрокурора.
Нагадаємо, справа щодо Тищенка стосується незаконного позбавлення волі та побиття колишнього бійця спецпідрозділу ГУР Kraken Дмитра Мазохи у Дніпрі. Нині судовий процес перебуває на етапі дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Як повідомили в прокуратурі, через ігнорування засідань суд уже наклав на Тищенка грошове стягнення розміром 3328 гривень. Але той продовжив не виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки щодо явки.
Зрештою, через чергову неявку прокурор подав клопотання про застосування примусового приводу. Суд визнав причину неприбуття Тищенка неповажною і задовольнив клопотання прокурора.
Тобто до Тищенка мають застосувати примусовий привід на наступне засідання, яке має відбутися вже 14 травня.
Детальніше про справу
Депутата Миколу Тищенка звинувачують у незаконному позбавленні волі людини (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України) через сутичку в центрі Дніпра в червні. Тоді група невідомих чоловіків у формі напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра (позивний — Син), коли той гуляв із дитиною.
У Telegram-каналах писали, що на нього напали охоронці Тищенка. Однак депутат стверджує, що це військовий завдав кількох ударів слідчому, який працював на обшуку шахрайської ботоферми, а потім намагався втекти.
Поліція, повідомляючи про сутичку, написала, що невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.
Зрештою, ДБР оголосило Тищенку підозру. За даними слідства, військового незаконно затримали саме за його вказівкою. Якщо Тищенка визнають винним, він може отримати 5 років в’язниці.
Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уже уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення.
Згаданий слідчий, який брав участь у сутичці в Дніпрі, виявився поліціянтом із Києва. Щодо нього розпочали службове розслідування, згодом поліція Києва його звільнила.

2026.4.30 У Харкові водій на смерть збив матір полоненого «азовця». У ДБР кажуть, що за кермом був правоохоронець — «Суспільне»
26 березня в Харкові водій на смерть збив матір полоненого військового з «Азовсталі» Тетяну Потапову. За даними ДБР, за кермом був місцевий правоохоронець.
Про це повідомили «Суспільне Харків» та «Асоціація родин захисників “Азовсталі”».
Як розповів речник територіального управління ДБР у Полтаві Олександр Білка, ДТП сталася в районі проспекту Героїв Харкова.
Він заявив «Суспільному», що 52-річну жінку нібито збив місцевий правоохоронець на регульованому пішохідному переході. Після аварії, за словами Білки, потерпілу з численними травами ушпиталили. 28 квітня жінка померла в лікарні.
Речник теруправління ДБР додав, що, за попередніми даними, водій був тверезим. Водночас наразі триває весь комплекс необхідних слідчих дій та призначені відповідні експертизи.
Реакція «Асоціації родин захисників “Азовсталі”»
У громадській організації заявили, що загибла Тетяна Потапова — мати полоненого захисника Маріуполя та «Азовсталі». За їхніми словами, «це непоправна втрата для рідних, близьких і всієї спільноти родин полонених, які щодня живуть у болі, очікуванні та боротьбі за своїх найдорожчих».
Також в Асоціації написали, що «вимагають чесного, прозорого та справедливого розслідування всіх обставин цього інциденту», і додали, що, «незалежно від посад, статусів чи належності до будь-яких структур, відповідальність має бути невідворотною, а правда — встановленою».
«Життя і гідність родин українських захисників не можуть бути знецінені. Ми уважно стежитимемо за перебігом розслідування та очікуємо на законне, неупереджене рішення», — стверджується в заяві.
Водночас, як стверджують у харківській спільноті родин захисників «Азовсталі», жінку нібито збив співробітник СБУ. За їхніми словами, правоохоронець їхав на високій швидкості, коли жінка йшла через пішохідний перехід на зелений сигнал світлофора.

—

2026.4.20 Напад у Києві. Від рук стрільця загинуло 7 людей. Нові деталі

Оновлено 20 квітня:

Унаслідок стрілянини в Голосіївському районі Києва загинули 7 людей (у лікарні помер поранений, який був у вкрай важкому стані) , ще 14 постраждали, чотирьох заручників врятували. Спецпризначенці підрозділу КОРД штурмували крамницю де перебував 58-річний чоловік, який спершу вбив кількох людей на вулиці, а потім забарикадувався в супермаркеті, захопивши заручників.

Доповнено 20 квітня:
У лікарні помер чоловік, поранений у Голосіївському районі Києва під час теракту 18 квітня, повідомив міський голова столиці Віталій Кличко з посиланням на медиків. Число загиблих сягнуло семи. «Постраждалий перебував у вкрай тяжкому стані. Лікарі боролися за його життя, але врятувати його, на жаль, не вдалося. Наразі в лікарнях столиці перебувають сім із поранених у Голосіївському районі. Із них одна дитина. З дорослих четверо постраждалих перебувають в реанімації. Двоє – у відділенні політравми», – розповів мер Києва.

Напад у Києві почався з побутової сварки – стрілець вистрілив у бік сусіда з травматичного пістолета, потім повернувся додому, взяв карабін і підпалив свою квартиру, а далі почав стріляти у випадкових перехожих, повідомив під час брифінгу голова Нацполіції Іван Вигівський.

Генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, повідомив він під час брифінгу. Відомо, що рішення про відставку було ухвалено після скандалу з патрульними поліцейськими, які 18 квітня прибули на місце стрілянини у Києві, але втекли після пострілів. «Я як бойовий офіцер ухвалив рішення подати рапорт на звільнення з посади, яку я обіймаю. Я думаю, так буде справедливо», – оголосив Жуков під час пресконференції щодо стрілянини. Жуков також прокоментував дії патрульних під час стрілянини. За його словами, вони вчинили «непрофесійно та недостойно».

У соціальних мережаї багато негативних реакцій на це рішення, оскільки Євген Жуков учасник бойових дій, оборонець Донецького аеропорту з позвиним «Маршал», здійснював із листопада 2015 року реформування патрульної поліції, запит на який сформувала Революція гідності.

Доповнено 19.04:
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про відкриття кримінального провадження за фактом неналежного виконання службових обов’язків працівниками поліції під час теракту в Києві 18 квітня. За його словами, справу відкрили за ч. 3 ст. 367 КК України (Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). Групу прокурорів у провадженні очолює прокурор міста Києва, досудове розслідування здійснюється Державним бюро розслідувань. «Усі дії правоохоронців у момент критичної загрози життю громадян, зокрема епізод із залишенням у небезпеці малолітньої дитини та несвоєчасним припиненням дій нападника, отримають належну правову оцінку», – написав генпрокурор у телеграмі. Кравченко також уточнив щодо матері пораненого хлопчика – в лікарні померла не мати хлопчика, а її рідна сестра.

Що сталося 18 квітня. Хронологія
18 квітня спочатку з’явилися пости у соцмережах про стрілянину у Києві, а потім президент України Володимир Зеленський повідомив:

«Щойно міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів про ліквідацію в Києві нападника, який відкрив вогонь по звичайних людях. Усі обставини зʼясовуються. Наразі відомо про 5 загиблих. Мої співчуття рідним та близьким. Станом на зараз 10 людей госпіталізовані з пораненнями й травмами. Усім надається необхідна допомога. Чотирьох заручників вдалося врятувати».

Згодом Зеленський додав:

«Станом на цей час відомо, що 14 людей були поранені. Цифра, на жаль, може збільшитись: люди ще звертаються по допомогу. Серед поранених хлопчик, йому 12 років»

Нападник – військовий пенсіонер?
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що нападник, який стріляв по людях, захопив заручників і якого ліквідували, був уродженцем Москви.

Згодом Кравченко уточнив, що за фактом розстрілу цивільних та захоплення заручників у Голосіївському районі столиці розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України – терористичний акт, що призвів до загибелі людей.

OSINT-аналітики «Телебачення Торонто» встановили особу нападника, він громадянин України, 1968 року народження, військовий пенсіонер і мав дозвіл на володіння зброєю.

Це підтвердив і міністр внутрішніх справ.

«У нього була зброя, карабін, він був зареєстрований. Більше того, в грудні 2025 року цей чоловік звернувся до дозвільної системи з проханням відстріляти відповідну зброю, бо термін вийшов. Він приніс медичну довідку. Слідство встановить, який медичний заклад видавав цю довідку. Написав заяву щодо продовження користування даною зброєю», – повідомив міністр Клименко.

Він «діяв хаотично». Деталі
Чоловік, який влаштував стрілянину в Києві, «діяв хаотично та був озброєний цивільною зброєю, дозволеною до придбання», повідомив згодом під час брифінгу міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

За його словами, стрільця ліквідували під час штурму після того, як він вбив ще одного заручника.

Клименко розповів, що стрілець починав рух з вулиці Деміївська, діяв «дуже хаотично». Було видно, що він «просто розстрілював людей в упор», без будь-якої системи.

«Він стріляв впритул одиночними пострілами, у людей майже не було шансу. Підходив і стріляв. Стріляв одиночними, бо це карабін, який стріляє одиночними», – сказав міністр.

Тіла загиблих на місці стрілянини у Києві. 18 квітня 2026 року
За даними Клименка, по дорозі стрілець встиг вбити чотирьох людей, а під кінець захопив супермаркет «Велмарт».

Коли на місце прибула поліція та КОРД, зі стрільцем намагалися вести перемовини. Його вмовляли «хвилин 40», за словами міністра, він ніяк не реагував, щобільше, вбив ще одного заручника. Саме після цього було ухвалене рішення почати штурм.

Під час штурму спецпризначенці ліквідували нападника.

Зброю вилучили. Це був карабін, дозволений до придбання цивільними.

Супермаркет, де поліція ліквідувала чоловіка, який відкрив стрілянину на вулиці в Києві, 18 квітня 2026 року
Також було повідомлення, що виникла пожежа у квартирі, де був зареєстрований нападник.

У лікарні померла поранена, серед постраждалих – діти
Кількість загиблих унаслідок стрілянини в Голосіївському районі зросла до шести, поінформував згодом мер столиці Віталій Кличко.

«За даними медиків, у лікарні померла одна з поранених жінок, їй було близько 30 років. Шістьом постраждалим лікарі надали допомогу на місці», – зазначив міський голова.

Серед постраждалих – чотиримісячна дитина, яка отруїлася чадним газом у квартирі поруч із тією, яку підпалив стрілець. Від госпіталізації батьки відмовилися. Серед поранених також є 12-річний хлопчик.

Як діяла поліція?
У соцмережах з’явилося відео, де поліцейські нібито тікають від стрільця і залишають цивільну людину під вогнем.

Клименко додав, що результати та рішення службового розслідування у найкоротші терміни будуть оприлюднені Нацполіцією.

Голова Нацполіції Іван Вигівський повідомив про початок службового розслідування, на період перевірки співробітників поліції відсторонено від виконання службових обов’язків.

«Маємо встановити всі обставини події без винятків: вивчаються наявні відеоматеріали, зокрема й ті, що поширені в мережі, опитуються свідки», – цитує його пресслужба Нацполіції.

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що станом на 19 квітня у лікарнях столиці перебувають 8 людей: із них одна дитина в стабільному стані середньої тяжкості, один дорослий постраждалий – у вкрай важкому стані, троє – в тяжкому і троє – в стані середньої тяжкості.

—

2026.4.8 Слідство у справі Тимошенко завершено. Справу передадуть до суду
Правоохоронці оголосили про завершення слідства у справі керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради, яку підозрюють у пропозиції хабарів народним депутатам.
Про це повідомило Національне антикорупційне бюро.
Правоохоронці традиційно не називають імен фігурантів, але з деталей справи випливає, що йдеться про лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко.
За даними слідства, у грудні 2025 року, попри викриття фактів отримання хабарів народними депутатами України, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентарями про систему винагород за лояльні голосування.
Ішлося не про разові домовленості, а про «сталий механізм співпраці» з виплатами наперед, кажуть слідчі. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (за чи проти), утримання або ж неучасті.
Правоохоронці показали шматок розмови Тимошенко з неназваним парламентарем, де йшлося про голосування за кадрові рішення. Також вони знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувались змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.
Увечері 13 січня антикорупційні органи повідомили про викриття Тимошенко. Справу кваліфікували за 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), за якою загрожує від 5 до 10 років за ґратами з конфіскацією майна або без такої.
Нині детективи НАБУ за дорученням прокурора відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення.
16 січня Вищий антикорсуд обрав запобіжний захід Тимошенко — їй призначили заставу розміром понад 33 мільйони гривень. Також суд арештував майно Тимошенко, вилучене під час обшуків, і майно, оформлене на її чоловіка, Олександра. Але апеляція частково скасувала це рішення.
Окрім того, Тимошенко дозволили спілкуватися з іншими парламентарями й вільно пересуватися територією України.

2026.4.1 У Дніпрі викрили шахрайські кол-центри з романтичними та криптовалютними схемами
У Дніпрі припинили діяльність організованої мережі шахрайських кол-центрів, що виманювала гроші у людей під виглядом романтичних відносин та інвестицій у криптовалюту. Операцію провели в межах спільної українсько-казахстанської слідчої групи, повідомив Генпрокурор Руслан Кравченко.
Про це розповідає Резонанс
За матеріалами розслідування, злочинну організацію створили четверо громадян України. Їхні офіси були облаштовані як режимні приміщення з системами відеоспостереження, охороною та процедурами відбору персоналу, серед яких проводилися перевірки на детекторі брехні.
Схеми та методи роботи
Шахраї застосовували дві основні моделі афер. Перша — псевдоромантичні знайомства: зловмисники налагоджували контакти у соціальних мережах і месенджерах, видавали себе за партнера, набували довіри й потім під різними приводами виманювали кошти від потерпілих.
Друга — фальшиві криптовалютні платформи. Зловмисники створювали підроблені сайти під виглядом відомих криптобірж, після чого змушували жертв передавати логіни та паролі від криптогаманців. Після отримання доступу кошти переводилися на рахунки організаторів та їхніх спільників.
Вилучення, підозри та подальше розслідування
Під час понад 40 обшуків, проведених українськими та казахстанськими правоохоронцями, вилучено значні докази протиправної діяльності: близько 100 тисяч доларів готівкою, 10 елітних автомобілів, зброю та десятки одиниць комп’ютерної техніки.
Восьми учасникам групи, у тому числі її керівникам, повідомлено про підозру за статтями, що передбачають створення та участь у злочинній організації, а також привласнення криптоактивів. Підозрюваних затримано, вирішується питання обрання запобіжного заходу — тримання під вартою без застави.
Правоохоронці продовжують слідство: перевіряють причетність фігурантів до інших злочинів в Україні, країнах ЄС та інших юрисдикціях і встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми. Потерпілими виявилися громадяни України, Казахстану та низки країн ЄС, яким завдано матеріальних збитків у особливо великих розмірах.

2026.3.6 Убийство сына бизнесмена на Бали: расследование Нацполиции
Украинские правоохранители вместе с индонезийскими коллегами расследуют возможное похищение и убийство 28-летнего украинца Игоря Комарова.
Сергей Сторожук, начальник отдела Главного следственного управления Нацполиции, сообщил источнику: «По факту возможного похищения граждан Украины на территории Республики Индонезия следователи Главного управления Национальной полиции в Днепропетровской области начали уголовное производство по статьям о незаконном лишении свободы или похищении человека и вымогательстве (ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 УК Украины).
Правоохранительные органы Индонезии также расследуют уголовное производство по аналогичным фактам, а также обстоятельства убийства одного из граждан Украины».
Детали расследования
Через каналы Интерпола продолжается взаимодействие с индонезийскими правоохранителями. Целью является установление обстоятельств похищения и убийства, проверка фактов вымогательства средств у родственников и идентификация человеческих останков, найденных в Индонезии.
Индонезийская полиция подтвердила: ДНК-тесты доказали, что расчлененное тело на побережье Бали принадлежит Игорю Комарову. Расследуют похищение и убийство. Задержали одного подозреваемого, ищут еще шестерых.
Предыстория событий
В конце февраля появилась информация о похищении на Бали Ермака Петровского и Игоря Комарова — сыновей двух бизнесменов из Днепра.
Первому удалось сбежать. Комарова пытали и требовали 10 миллионов долларов выкупа. Похищение связывают с фото с геолокацией, которое опубликовала его девушка — блогерша Ева Мишалова.
В сети распространили видео, где Комаров признается в причастности к днепровским офисам — мошенническим кол-центрам.
Он утверждал, что за безопасность офисов отвечал Александр Петровский (Нарык), который получал по 15 тысяч долларов ежемесячно с одного офиса.
Ранее к этому бизнесу, по его словам, были причастны сотрудники СБУ, эксглава Днепропетровской ОВА и нынешний глава Одесской ОВА Сергей Лысак. Под покровительством Нарыка и Лысака в Днепре действует сеть кол-центров «Девятки».

—

2026.2.23 Підозрювана у скоєнні теракту у Львові заявила, ніби не знала, що закладає саме вибухівку
Підозрювана в теракті у Львові стверджує, ніби не знала, що закладає у сміттєві баки вибухівку.
Про це вона сказала перед засіданням з обрання запобіжного заходу, передає кореспондентка hromadske.
За словами підозрюваної, з нею зв’язався хлопець щодо роботи, оскільки вона цікавилась заробітком онлайн у Telegram.
«Він мені прислав повідомлення, де можна заробити гроші на завданні. […] Він говорив про різні речі, спочатку про якісь підпалювання машин. Я йому відразу відмовила, сказала, що не буду робити таке», — заявила підозрювана.
Потім, за її словами, цей чоловік передав її контакт «своєму колезі», який пізніше написав жінці й запропонував «легальну і безпечну роботу».
«Він назвав це хлопавки. Сказав що йому треба це для залякування якихось людей, які винні йому гроші», — сказала підозрювана.
За її словами, вибухові пристрої вона робила по відеозв’язку зі спільником, а необхідні деталі за його порадами закуповувала сама. Вона стверджує, ніби не знала, що це вибухівка, і «робила все за інструкцією».
Нагадаємо, для тих, кому пропонують підпалити авто ЗСУ чи адмінбудівлю, влаштувати теракт чи мінування, Служба безпеки України запустила чатбот «Спали ФСБешника».
Для чатбота обрали саме Telegram, оскільки цей месенджер росіяни найчастіше використовують для вербування молоді та неповнолітніх.
Для того, щоб повідомити про те, що вас або ваших знайомих намагаються завербувати, треба відкрити сам чатбот і написати, що саме пропонують росіяни. Також слід додати інформацію про контакт, який хотів це зробити, та інші деталі, які допоможуть викрити росіян. Натомість викривачам гарантують конфіденційність.
Жінка також висловила свої співчуття постраждалим і попросила вибачення. «Я зробила б усе, щоб повернути час назад. Якби я знала про ці наслідки, я б не робила цього ніколи», — додала вона.
23 лютого суд у Львові відправив 33-річну підозрювану під варту на 60 діб без права внесення застави.
Начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Назар Марків у коментарі журналістам розповів, що підозрювана під час надання свідчень повідомила, що саморобний вибуховий пристрій вона виготовляла під керівництвом чоловіка, нікнейм якого — Марк.
Слідство також з’ясувало, що жінці пропонували по тисячі доларів за виготовлення однієї вибухівки.
Марків зазначив, що наразі правоохоронці перевіряють усі версії, зокрема й версію причетності до вчинення злочину спецслужб росії, а також щодо наявності інших спільників на території України.
Що відомо про теракт у Львові?
Теракт у Львові стався в ніч проти 22 лютого після того, як поліцію повідомили про пограбування магазину на вулиці Данилишина, 20 у центрі міста. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції пролунав вибух. Коли приїхав другий екіпаж, стався ще один вибух. За попередніми даними, здетонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибуху загинула поліціянтка Вікторія Шпилька й 25 людей постраждали.
У пресслужбі Першого територіального медичного об’єднання Львова нам повідомили, що станом на ранок 23 лютого в лікарнях перебувають іще 12 постраждалих. Троє людей — у відділенні інтенсивної терапії. Їхній стан — важкий. Напередодні пацієнтам провели складні операції у зв’язку з мінно-вибуховими травмами, зокрема було виконано зупинку масивних кровотеч та інші невідкладні хірургічні процедури.
Ймовірну виконавицю вибухів у Львові затримали через 10 годин в одному з районних центрів області. Їй повідомили про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвів до загибелі людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю. Правоохоронці кажуть, що жінка здійснила злочин на замовлення росії.

2026.2.23 Теракт у центрі Львова: підозрювану відправили під варту без права на внесення застави (ДОПОВНЕНО)
Суд відправив під варту підозрювану у скоєнні теракту в центрі Львова, внаслідок якого загинула поліціянтка, а ще 25 людей зазнали поранень.
Про це повідомила кореспондентка hromadske із зали суду.
33-річну мешканку Рівненщини відправили під варту на 60 діб без права внесення застави.
У залі суду прокурор заявив, що підозрювана ввечері 21 лютого заклала два вибухові пристрої у сміттєві баки на вулиці Шпитальній у Львові — безпосередньо навпроти свого тимчасового місця проживання.
Прокурор закликав суд обрати для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Сама підозрювана в залі суду висловила співчуття й перепросила.
Доповнено о 16:54. Начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Назар Марків у коментарі журналістам розповів, що підозрювана під час надання свідчень повідомила, що саморобний вибуховий пристрій вона виготовляла під керівництвом чоловіка, нікнейм якого — Марк.
Слідство також з’ясувало, що підозрюваній пропонували по тисячі доларів за виготовлення однієї вибухівки.
Марків зазначив, що наразі правоохоронці перевіряють усі версії, зокрема й версію причетності до вчинення злочину спецслужб росії, а також щодо наявності інших спільників на території України.
Що відомо про теракт у Львові?
Теракт у Львові стався в ніч проти 22 лютого після того, як поліцію повідомили про пограбування магазину на вулиці Данилишина, 20 у центрі міста. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції пролунав вибух. Коли приїхав другий екіпаж, стався ще один вибух. За попередніми даними, здетонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибуху загинула поліціянтка Вікторія Шпилька й 25 людей постраждали.
У пресслужбі Першого територіального медичного об’єднання Львова нам повідомили, що станом на ранок 23 лютого в лікарнях перебувають іще 12 постраждалих. Троє людей — у відділенні інтенсивної терапії. Їхній стан — важкий. Напередодні пацієнтам провели складні операції у зв’язку з мінно-вибуховими травмами, зокрема було виконано зупинку масивних кровотеч та інші невідкладні хірургічні процедури.
Ймовірну виконавицю вибухів у Львові затримали через 10 годин в одному з районних центрів області. Їй повідомили про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвів до загибелі людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю. Правоохоронці кажуть, що жінка здійснила злочин на замовлення росії.

—

2026.1.16 «Плівки Юлі» та каса «на каву»: все, що відомо про справу Тимошенко

Пізно ввечері 13 січня спокій українських соцмереж порушило повідомлення антикорупціонерів: керівницю цілої парламентської фракції викрили на хабарях. Уже наступного ранку за незаблюреною косою на фото слідчих ми всі впізнали Юлію Тимошенко.

Що закидають очільниці однієї з найстарших опозиційних політсил в Україні і як на це відповідає Тимошенко — зібрали для вас головне.

У чому звинувачують Тимошенко?
Все почалося зі «слуг народу»: наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили підозри 5 народним депутатам із партії влади щодо схеми з хабарями за «потрібне» голосування у Верховній Раді, яке координували у WhatsApp-групі.

За даними медіа, ідеться про Євгенія Пивоварова, Ігоря Негулевського, Ольгу Савченко, Юрія Киселя та Михайла Лабу. Але на Тимошенко, з її власних слів, слід вивів ще один «слуга».

Як стверджує НАБУ, після грудневих підозр у Раді почалося «напруження», яким скористалася лідерка «Батьківщини». Слідчі стверджують, що вона ініціювала переговори з окремими депутатами з інших фракцій щодо голосування за хабарі.

Йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці — з виплатами наперед та розрахунком на тривалий період. На опублікованих плівках керівниця фракції шепоче про «десять» (очевидно, умовних одиниць) за місяць.

За даними слідства, ішлося не тільки про голосування за законопроєкти, а й і про кадрові рішення. Правоохоронці показали шматок розмови та листування Тимошенко з яких випливає, що «Батьківщина» хотіла набрати голоси «за» звільнення Михайла Федорова і Дениса Шмигаля, але не голосувати за їх призначення на нові посади в уряді.

Тимошенко оголосили підозру за ч. 4 ст. 369 ККУ, за якою їй загрожує від 5 до 10 років за ґратами з конфіскацією майна або без такої.

Що каже Тимошенко?
Судове засідання 16 січня Тимошенко почала з «переведення стрілок». З її слів, неназваний депутат, з яким вона говорила на прослуховуваннях, — це обраний від «слуг» Ігор Копитін.

Зі слів депутатки, Копитін «напрошувався» до неї на низку зустрічей, казав, що «не хоче більше бути у фракції „Слуга Народу“» і пропонував співпрацювати. А все тому, що, як вважає Тимошенко, він виконував завдання від НАБУ за угодою зі слідством.

«Хочу прокоментувати це: пан Копитін, який [у матеріалах слідства] зашифрований як „Мазур“, — не просто депутат. Щодо цього депутата є справа в НАБУ. І він перебуває під тиском НАБУ, щоб, по суті, виконувати якісь доручення», — сказала вона.

Нині офіційно не відомо про існування провадження НАБУ, де фігурує Копитін. Але депутатка заявила, що справа нібито стосується зв’язків з фірмами у росії та причетності до наркотрафіків. Тимошенко вважає, що «Копитін був зацікавлений у закритті своєї справи» і передав НАБУ записи «підставляючи того, кого НАБУ треба було скомпрометувати».

Тимошенко заявила, що не пам’ятає у своїх розмовах з депутатом щось про гроші. На суді депутатка домагалася отримати оригінали записів НАБУ, щоб відправити на незалежну експертизу, але суддя Віталій Дубас не задовольнив клопотання.

Тимошенко наполягала, що синхронне голосування депутатів не є злочином, а звичайною парламентською роботою зі збирання однодумців. Вона також переконувала, що ніякого факту передання грошей не було, а «екстремальні слідчі дії» у її приймальні — це «замовлення провокації».

Окрім того, депутатка вказувала, що імовірним підкупом трьох депутатів, як про це ідеться у прослушці, неможливо пересилити монобільшість у парламенті. Хоча, як випливає із записів прослуховування, серед цілей все ж було «грохнути більшість».

Гроші на печиво і каву
Прокурор зачитав, що з кабінету політикині було вилучено комп’ютер, де на робочому столі був акаунт під назвою «Каса» і каталог під назвою «Отчет» з певними Excel-табличками за 2022-2026 роки. Там, за словами прокурора, були дані «про отримання грошових коштів та напрями їхніх витрат із зазначенням напрямів, дат, сум, а також джерел, серед яких — „кошти ЮВ“, „видала ЮВ“».

Також на робочому столі знайшли певні списки. «Фактично вказані файли є списками народних депутатів „Слуги Народу““, — заявив прокурор.

Тимошенко відповіла, що вилучений комп’ютер — з її приймальні. «Каса» — це, мовляв, витрати на чай та печиво в офіс, а списки голосувань — це звичайна аналітика, якою займаються парламентарі.

«Там, де в них написано „Каса“ та „кошти, які давала ЮВ“ — там у гривнях кілька тисяч, які давалися на чай, на каву, на печиво. Ви уявляєте ці маніпуляції та цей фарс? […] Оці списки — хто як в парламенті проголосував — це моя робота та робота секретаріату», — сказала Тимошенко.

«Відосики виходять за межі»
Команда Тимошенко розкритикувала у суді НАБУ за «трансляцію відосиків, що перейшла розумні межі».

Адвокати стверджували про порушення презумпції невинуватості. Мовляв, відео з обшуків записали так, щоб «створити чіткий образ у глядачів, що детектив затримав Юлію Володимирівну на місці у момент вчинення злочину». А чотири пачки доларів, висипаних з пакета «Нової пошти», показали як «однозначно предмет неправомірної вигоди».

Адвокати скаржилися на «спецефекти, які є „авторською візитівкою НАБУ“ і казали про оманливе поширення інформації, через що громадськість сприймає інформацію як доведений злочин.

Захисники Тимошенко навіть просили суддю ВАКС ухвалити окрему ухвалу, аби направити главі НАБУ прохання про проведення перевірки — але суд не погодив це.

Під час засідання Юлій Тимошенко сипала гучними заявами: що в Україні нині — «фашистський режим» та «сталінські часи», про удар по партії, яка «консолідує суспільство», про те, як ходила на суд за часів Януковича, знаючи, що її затримають.

«Хочу, щоб народ України знав, у якій критичній небезпеці ми перебуваємо. Що ми практично вже за крок до небуття, не тільки через війну. Якщо у нас буде забрано право боротьби, більше боротися за Україну нема кому», — сказала Тимошенко.

Її виступ завершився гучними оваціями від колег, шо прийшли підтримати депутатку. А втім, суддя, який не втомлювався жартувати все засідання, відхилив більшість клопотань представників Тимошенко і призначив їй заставу у 33 мільйони гривень з обвя’язком не виїжджати за межі Київщини.

Нагадаємо, запобіжний захід — це не вирок, досудове розслідування досі триває.

2026.1.12 В Одесі педофіла засуджено до довічного ув’язнення за 26 епізодів злочинів