—
Скриншот / соцмережі
2026.4.21 Чоловік, який розстріляв людей у Києві, записав все на диктофон. Ось що поліція каже про записи
Стрілець, який улаштував теракт у Голосіївському районі Києва, записував події на диктофон свого телефона.
Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент hromadske.
За даними правоохоронців, усе почалося з побутового конфлікту: стрілець проживав на п’ятому поверсі й мав тривалий конфлікт з сусідом із шостого. Того дня вони знову сварилися.
Коли слідчі вилучили телефон стрільця (уже після його ліквідації), то побачили, що він усі дії записував на диктофон. Це дало можливість встановити похвилинно, що відбувалося. Але, за словами Клименка, стрілець буркотів і надиктовував незрозумілу суміш слів, тож зрозуміти було дуже важко.
«Це була така суміш слів, які ні до чого не можуть бути складеними. Ну от, наприклад: “Директор, директор каже, до речі, він живе в цьому будинку, такий дорослий”. — “Покажи зброю”, — це одна із жінок каже. Він каже: “Я не дістав нічого, покажіть, що я дістав зброю”. Чоловік, якого він застрелив, каже: “Ти мені будеш тут розказувати якусь дурню, я тут щось ремонтував, проявив ініціативу, ну будь здоров”. Ще тривала розмова, стрілець продовжував бурмотіти про директора. І все, він почав стріляти. “Директор” — це, я так розумію, так [називав стрільця] сусід із шостого поверху, і це його дратувало», — переказав Клименко.
Перші постріли були з травматичної зброї біля під’їзду. Потім стрілець повернувся у квартиру, забрав карабін, підпалив квартиру й вийшов на вулицю.
Клименко припускає, що стрілець вів аудіозапис, бо, можливо, і не думав стріляти того дня.
За даними поліції, стрільця вже судили за ст. 125 Кримінального кодексу України (легкі тілесні ушкодження), але кримінальне провадження проти нього закрили через примирення сторін, і судимість була погашена.
«Ми так думаємо, попередньо, що він спеціально почав записувати. Тобто він, може, не думав стріляти. Він записував цей скандал, щоб його потім не звинуватили в суді, наприклад, або в поліції в тому, що він комусь щось сказав. Але його “клемануло” — це за його словами на записі чути. На його буркотіння одна із жертв сказала: “Що, пластинка заїла?”» — сказав Клименко.
Міністр розповів, що правоохоронці мають запитання до приватної клініки, яка видала стрільцю медичну довідку для продовження дозволу на зброю у 2025 році.
«Сама довідка не підроблена, вона справжня, але є сумнів, що проводилося повне обстеження. Нині в межах провадження всі документи вилучили. І взагалі загостримо зараз увагу на суб’єктах, які можуть видавати такі довідки», — сказав Клименко.
Детальніше про стрілянину
18 квітня невідомий відкрив стрілянину в Голосіївському районі Києва, після чого разом із заручниками зачинився в приміщенні супермаркету. Після 40 хвилин переговорів спецпризначенці провели штурм магазину та ліквідували стрільця.
З’ясувалося, що нападником був 58-річний уродженець Москви. З 1992 року він служив у ЗСУ, у 2005-му пішов на пенсію, після чого відвідував росію. У 2017 році він повернувся до України й проживав у Бахмуті. Сусіди характеризували стрільця як «скритну» людину, родичів, дружини чи дітей у чоловіка немає. Через побутові конфлікти його притягували до відповідальності за спричинення легких тілесних ушкоджень.
Кількість загиблих унаслідок теракту зросла до семи. Ще семеро поранених, зокрема 11-річний хлопчик, залишаються у лікарнях столиці.
Теракт викликав хвилю критики на адресу патрульної поліції та кадрові зміни серед правоохоронців. Суспільне обурення спричинили дії двох поліціянтів, які побігли геть із місця стрілянини, хоча там залишалися цивільні, зокрема поранена дитина. Цей інцидент потрапив на відео очевидців.
Правоохоронці вже призначили службове розслідування, а зазначені патрульні були відсторонені та отримали підозри. Начальник Департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков подав у відставку через дії підлеглих, а керівництво МВС та Нацполіції назвало дії патрульних «ганебними».
2026.4.20 Напад у Києві. Від рук стрільця загинуло 7 людей. Нові деталі
Оновлено 20 квітня:
Унаслідок стрілянини в Голосіївському районі Києва загинули 7 людей (у лікарні помер поранений, який був у вкрай важкому стані) , ще 14 постраждали, чотирьох заручників врятували. Спецпризначенці підрозділу КОРД штурмували крамницю де перебував 58-річний чоловік, який спершу вбив кількох людей на вулиці, а потім забарикадувався в супермаркеті, захопивши заручників.
Доповнено 20 квітня:
У лікарні помер чоловік, поранений у Голосіївському районі Києва під час теракту 18 квітня, повідомив міський голова столиці Віталій Кличко з посиланням на медиків. Число загиблих сягнуло семи. «Постраждалий перебував у вкрай тяжкому стані. Лікарі боролися за його життя, але врятувати його, на жаль, не вдалося. Наразі в лікарнях столиці перебувають сім із поранених у Голосіївському районі. Із них одна дитина. З дорослих четверо постраждалих перебувають в реанімації. Двоє – у відділенні політравми», – розповів мер Києва.
Напад у Києві почався з побутової сварки – стрілець вистрілив у бік сусіда з травматичного пістолета, потім повернувся додому, взяв карабін і підпалив свою квартиру, а далі почав стріляти у випадкових перехожих, повідомив під час брифінгу голова Нацполіції Іван Вигівський.
Генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, повідомив він під час брифінгу. Відомо, що рішення про відставку було ухвалено після скандалу з патрульними поліцейськими, які 18 квітня прибули на місце стрілянини у Києві, але втекли після пострілів. «Я як бойовий офіцер ухвалив рішення подати рапорт на звільнення з посади, яку я обіймаю. Я думаю, так буде справедливо», – оголосив Жуков під час пресконференції щодо стрілянини. Жуков також прокоментував дії патрульних під час стрілянини. За його словами, вони вчинили «непрофесійно та недостойно».
У соціальних мережаї багато негативних реакцій на це рішення, оскільки Євген Жуков учасник бойових дій, оборонець Донецького аеропорту з позвиним «Маршал», здійснював із листопада 2015 року реформування патрульної поліції, запит на який сформувала Революція гідності.
Доповнено 19.04:
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про відкриття кримінального провадження за фактом неналежного виконання службових обов’язків працівниками поліції під час теракту в Києві 18 квітня. За його словами, справу відкрили за ч. 3 ст. 367 КК України (Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). Групу прокурорів у провадженні очолює прокурор міста Києва, досудове розслідування здійснюється Державним бюро розслідувань. «Усі дії правоохоронців у момент критичної загрози життю громадян, зокрема епізод із залишенням у небезпеці малолітньої дитини та несвоєчасним припиненням дій нападника, отримають належну правову оцінку», – написав генпрокурор у телеграмі. Кравченко також уточнив щодо матері пораненого хлопчика – в лікарні померла не мати хлопчика, а її рідна сестра.
Що сталося 18 квітня. Хронологія
18 квітня спочатку з’явилися пости у соцмережах про стрілянину у Києві, а потім президент України Володимир Зеленський повідомив:
«Щойно міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів про ліквідацію в Києві нападника, який відкрив вогонь по звичайних людях. Усі обставини зʼясовуються. Наразі відомо про 5 загиблих. Мої співчуття рідним та близьким. Станом на зараз 10 людей госпіталізовані з пораненнями й травмами. Усім надається необхідна допомога. Чотирьох заручників вдалося врятувати».
Згодом Зеленський додав:
«Станом на цей час відомо, що 14 людей були поранені. Цифра, на жаль, може збільшитись: люди ще звертаються по допомогу. Серед поранених хлопчик, йому 12 років»
Нападник – військовий пенсіонер?
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що нападник, який стріляв по людях, захопив заручників і якого ліквідували, був уродженцем Москви.
Згодом Кравченко уточнив, що за фактом розстрілу цивільних та захоплення заручників у Голосіївському районі столиці розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України – терористичний акт, що призвів до загибелі людей.
OSINT-аналітики «Телебачення Торонто» встановили особу нападника, він громадянин України, 1968 року народження, військовий пенсіонер і мав дозвіл на володіння зброєю.
Це підтвердив і міністр внутрішніх справ.
«У нього була зброя, карабін, він був зареєстрований. Більше того, в грудні 2025 року цей чоловік звернувся до дозвільної системи з проханням відстріляти відповідну зброю, бо термін вийшов. Він приніс медичну довідку. Слідство встановить, який медичний заклад видавав цю довідку. Написав заяву щодо продовження користування даною зброєю», – повідомив міністр Клименко.
Він «діяв хаотично». Деталі
Чоловік, який влаштував стрілянину в Києві, «діяв хаотично та був озброєний цивільною зброєю, дозволеною до придбання», повідомив згодом під час брифінгу міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
За його словами, стрільця ліквідували під час штурму після того, як він вбив ще одного заручника.
Клименко розповів, що стрілець починав рух з вулиці Деміївська, діяв «дуже хаотично». Було видно, що він «просто розстрілював людей в упор», без будь-якої системи.
«Він стріляв впритул одиночними пострілами, у людей майже не було шансу. Підходив і стріляв. Стріляв одиночними, бо це карабін, який стріляє одиночними», – сказав міністр.
Тіла загиблих на місці стрілянини у Києві. 18 квітня 2026 року
За даними Клименка, по дорозі стрілець встиг вбити чотирьох людей, а під кінець захопив супермаркет «Велмарт».
Коли на місце прибула поліція та КОРД, зі стрільцем намагалися вести перемовини. Його вмовляли «хвилин 40», за словами міністра, він ніяк не реагував, щобільше, вбив ще одного заручника. Саме після цього було ухвалене рішення почати штурм.
Під час штурму спецпризначенці ліквідували нападника.
Зброю вилучили. Це був карабін, дозволений до придбання цивільними.
Супермаркет, де поліція ліквідувала чоловіка, який відкрив стрілянину на вулиці в Києві, 18 квітня 2026 року
Також було повідомлення, що виникла пожежа у квартирі, де був зареєстрований нападник.
У лікарні померла поранена, серед постраждалих – діти
Кількість загиблих унаслідок стрілянини в Голосіївському районі зросла до шести, поінформував згодом мер столиці Віталій Кличко.
«За даними медиків, у лікарні померла одна з поранених жінок, їй було близько 30 років. Шістьом постраждалим лікарі надали допомогу на місці», – зазначив міський голова.
Серед постраждалих – чотиримісячна дитина, яка отруїлася чадним газом у квартирі поруч із тією, яку підпалив стрілець. Від госпіталізації батьки відмовилися. Серед поранених також є 12-річний хлопчик.
Як діяла поліція?
У соцмережах з’явилося відео, де поліцейські нібито тікають від стрільця і залишають цивільну людину під вогнем.
Клименко додав, що результати та рішення службового розслідування у найкоротші терміни будуть оприлюднені Нацполіцією.
Голова Нацполіції Іван Вигівський повідомив про початок службового розслідування, на період перевірки співробітників поліції відсторонено від виконання службових обов’язків.
«Маємо встановити всі обставини події без винятків: вивчаються наявні відеоматеріали, зокрема й ті, що поширені в мережі, опитуються свідки», – цитує його пресслужба Нацполіції.
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що станом на 19 квітня у лікарнях столиці перебувають 8 людей: із них одна дитина в стабільному стані середньої тяжкості, один дорослий постраждалий – у вкрай важкому стані, троє – в тяжкому і троє – в стані середньої тяжкості.
—
Колишня депутатка Київської міської ради від партії «Європейська Солідарність» Ярина Ар’єва, яку підозрюють у ДТП у стані наркотичного сп’яніння з тяжкими наслідками, отримала умовний термін.
Про це йдеться у вироку суду, підтвердила hromadske Київська міська прокуратура.
За даними прокуратури, суд визнав жінку винною у скоєнні ДТП, проте перекваліфікував її дії з порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння (за ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України), на статтю, яка передбачає покарання за порушення правил дорожнього руху без стану наркотичного сп’яніння (ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України).
Ар’євій призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із забороною керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України жінку звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.
У прокуратурі нам повідомили, що не погоджуються з рішенням суду і будуть його оскаржувати. Прокурор у справі просив суд призначити ексдепутатці покарання у вигляді 6 років та 6 місяців позбавлення волі із забороною керувати транспортом на 8 років. Токсикологічна експертиза показала наявність в організмі обвинуваченої метаболітів канабісу.
Більше про справу
За даними слідства, 27 листопада 2022 року в Києві депутатка Київської міської ради Ярина Ар’єва, донька народного депутата від «Європейської Солідарності» Володимира Ар’єва, у стані наркотичного сп’яніння збила жінку на переході, завдавши їй тяжких травм. Депутатці повідомили про підозру та на два місяці вилучили в неї посвідчення водія.
Сама Ярина Ар’єва заявила, що ДТП сталася під час блекауту, а постраждала жінка, за її словами, раптово вийшла на дорогу без світловідбивальних елементів. Депутатка запевнила, що не вживала жодних наркотиків, а її родина допомагає жінці з лікуванням.
Ар’єва також стверджувала, що справа проти неї — «явно спланована дискредитація» через нібито її активну участь в акціях проти УПЦ МП біля Лаври.
Однак тодішня речниця прокуратури Києва Надія Максимець заперечила словам Ар’євої, наголосивши, що судово-медична експертиза повністю підтвердила, що депутатка вживала наркотики.
Депутатці повідомили про підозру у вчиненні ДТП з тяжкими наслідками у стані наркотичного сп’яніння (ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу). Ця стаття передбачає від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортом на строк від 5 до 8 років.
У Ар’євої на два місяці вилучили посвідчення водія та призначили їй цілодобовий домашній арешт із браслетом. У червні 2023 року вона вирішила скласти свій мандат.
У Харкові обрали запобіжний захід 56-річному місцевому жителю Руслану Галімзанову, якого підозрюють у нападі на групу оповіщення ТЦК. За даними слідства, 6 квітня під час перевірки документів він поранив військового ножем у живіт, відстрілювався з пневматичного пістолета та кидав у бік військовослужбовців тренувальні гранати. На суді чоловік заявив, що вчинив так, бо має доглядати за літньою мамою.
Руслан Галімзанов проведе під цілодобовим домашнім арештом два місяці, повідомляє кореспонедентка Суспільного.
Чоловіку оголосили підозру в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження. Максимальне покарання, яке може загрожувати Руслану Галімзанову — позбавлення волі на строк до 12 років.
Позиція підозрюваного
На суді Руслан Галімзанов пояснив, що шкодує про скоєне, та побажав одужання працівнику ТЦК, бо знає, що той перебуває в реанімації. Свій напад чоловік пояснив тим, що має бути з мамою та доглядати за нею.
“Я не збираюсь тікати, я буду виконувати всі вимоги суду. Я не можу покинути маму. Ми живемо разом, на жаль наша родина складається всього з двох людей — я і мама. Більше у нас нікого немає, про неї ніхто не попіклується”, — сказав у залі суду Руслан Галімзанов.
Він також додав, що не збирався застосовувати гранати проти військових ТЦК. Пояснив, що носив їх про всяк випадок, мовляв, окупанти поряд, і щоб, за його словами, була можливість відбитися.
Позиції обвинувачення та захисту
Під час засідання прокурор Арсеній Єрьомін просив обрати для затриманого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, а його захисник Дмитро Ципліцький просив не застосовувати тримання під вартою. Руслан Галімзанов погоджувався на домашній арешт, щоб бути поруч з мамою.
“Мати 49-го року народження. Вона пересувається з милицею, і дійсно інших родичів немає. Я відповідав на питання суду, чи можемо ми надати відповідні докази. За добу ми не змогли, навіть не за добу, там декілька годин було, ми не змогли їх здобути, бо є правова процедура отримання витягу з реєстру актів цивільного стану, не було просто достатньо часу”, — сказав адвокат Дмитро Ципліцький.
Захисник Дмитро Ципліцький заявив у суді, що група оповіщення діяла з порушеннями, а його клієнт не міг ідентифікувати чоловіків як працівників ТЦК.
“Є п’ять свідчень, наданих стороною обвинувачення — це покази членів групи оповіщення та поліцейської. Всі як один зазначили: побачили чоловіка, який, очевидно, помітивши їх, почав тікати. Вони кинулися наздоганяти: спочатку двоє, потім ще двоє, потім під’їхали на “бусі”. Де тут свідчення, що потерпілий зупинив мого клієнта? Де спроба пояснити, що вони є працівниками ТЦК і проводять мобілізаційні заходи? Просто зупинився автобус, з нього вибігли люди й почали наздоганяти чоловіка”, — сказав Ципліцький.
Оповіщення робиться не так. Навіть якщо припустити, що він тікав, працівники ТЦК — це не ті, хто за законом має право наздоганяти й затримувати людей. Хіба що це громадянське затримання, коли вони побачили злочинця, який щойно скоїв злочин.
Руслан Галімзанов за життя не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, принаймні згідно реєстрів з 2012 року, каже Ципліцький.
Мій клієнт виходить з приміщення, бачить автобус, з якого на нього вилітають щонайменше двоє людей — або двоє, або троє, хтось трошки повільніше біг — і він тікає. Можливо, він кидає страйкбольні гранати. За ним продовжується переслідування. Він тікає. Можливо, він робить постріли зі зброї. Це зброя є у органів поліції, це не бойова зброя, це стартовий пістолет. Потім, можливо, кидає, другу страйкбольну гранату.
Під час засідання прокурор Арсеній Єрьомін заперечив щодо того, що підозрюваний не впізнав військових. За версією обвинувачення, чоловік напав на військовослужбовця ТЦК, бо хотів ухилитися від перевірки документів.
“До особи під’їхав, як було названо захисником — “бусик”. Однак позиція сторони обвинувачення відрізняється від сторони захисту. Особами не були пред’явлені посвідчення, вони підійшли до підозрюваного. Були вони з опізнавальними знаками. Вважаємо, що особа розуміла, що до неї підходять співробітники ТЦК. У зв’язку з цим вона, на думку сторони обвинувачення, мала мотив ухилення від мобілізаційних заходів і перевірки документів. Як пізніше було встановлено, тому що не мала при собі військово-облікових документів. Було переслідування вказаної особи. Під час переслідування вказана особа застосувала заходи, які були перелічені, і після чого потерпілий співробітник ТЦК та СП отримав тілесні ушкодження. У групі оповіщення було п’ятеро людей”, — сказав Єрьомін.
Що відомо про напад на військовослужбовця ТЦК з ножем у Харкові 6 квітня
У Харкові 6 квітня військовослужбовця ТЦК госпіталізували з ножовим пораненням. У Харківському обласному ТЦК та СП повідомили, що під час заходів із оповіщення цивільний чоловік вчинив напад на групу оповіщення. Один із військовослужбовців дістав удар ножем у живіт, після чого нападник втік.
Того ж дня чоловіка, якого вважають причетним до нападу з ножем на військового ТЦК, розшукали та затримали працівники Національної поліції.
За їхніми даними, затриманому — 55 років. Його особу встановили протягом трьох годин після події, що сталася близько 10:00 6 квітня. Чоловік намагався уникнути перевірки військово-облікових документів.
Як повідомив начальник слідчого управління поліції Харківщини Андрій Шарнін, під час втечі чоловік кинув у бік військовослужбовців дві тренувальні гранати, здійснив два постріли з пневматичного пістолета та завдав одному з військових удару ножем у низ живота.
За інформацією слідства, затриманий — неодружений місцевий житель, який проживає з мамою. До 2024 року він понад 10 років працював на одному з підприємств Харкова. Побоюючись мобілізації, чоловік заздалегідь замовив в інтернеті страйкбольні гранати, стартовий пістолет та носив при собі три ножі, щоб чинити опір групам оповіщення, розповів Шарнін.
Військового ТЦК, якого вдарили ножем, прооперували. За словами речниці обласного ТЦК та СП Олени Родіної, після поранення та втрати свідомості він прийшов до тями. Наразі він перебуває у стані середньої тяжкості.
Андрій Шарнін уточнив, що удару ножем було завдано в ділянку низу живота. x1200
2026.4.8 Слідство у справі Тимошенко завершено. Справу передадуть до суду
Правоохоронці оголосили про завершення слідства у справі керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради, яку підозрюють у пропозиції хабарів народним депутатам.
Про це повідомило Національне антикорупційне бюро.
Правоохоронці традиційно не називають імен фігурантів, але з деталей справи випливає, що йдеться про лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко.
За даними слідства, у грудні 2025 року, попри викриття фактів отримання хабарів народними депутатами України, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентарями про систему винагород за лояльні голосування.
Ішлося не про разові домовленості, а про «сталий механізм співпраці» з виплатами наперед, кажуть слідчі. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (за чи проти), утримання або ж неучасті.
Правоохоронці показали шматок розмови Тимошенко з неназваним парламентарем, де йшлося про голосування за кадрові рішення. Також вони знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувались змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.
Увечері 13 січня антикорупційні органи повідомили про викриття Тимошенко. Справу кваліфікували за 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), за якою загрожує від 5 до 10 років за ґратами з конфіскацією майна або без такої.
Нині детективи НАБУ за дорученням прокурора відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення.
16 січня Вищий антикорсуд обрав запобіжний захід Тимошенко — їй призначили заставу розміром понад 33 мільйони гривень. Також суд арештував майно Тимошенко, вилучене під час обшуків, і майно, оформлене на її чоловіка, Олександра. Але апеляція частково скасувала це рішення.
Окрім того, Тимошенко дозволили спілкуватися з іншими парламентарями й вільно пересуватися територією України.
2026.4.1 У Дніпрі викрили шахрайські кол-центри з романтичними та криптовалютними схемами
У Дніпрі припинили діяльність організованої мережі шахрайських кол-центрів, що виманювала гроші у людей під виглядом романтичних відносин та інвестицій у криптовалюту. Операцію провели в межах спільної українсько-казахстанської слідчої групи, повідомив Генпрокурор Руслан Кравченко.
Про це розповідає Резонанс
За матеріалами розслідування, злочинну організацію створили четверо громадян України. Їхні офіси були облаштовані як режимні приміщення з системами відеоспостереження, охороною та процедурами відбору персоналу, серед яких проводилися перевірки на детекторі брехні.
Схеми та методи роботи
Шахраї застосовували дві основні моделі афер. Перша — псевдоромантичні знайомства: зловмисники налагоджували контакти у соціальних мережах і месенджерах, видавали себе за партнера, набували довіри й потім під різними приводами виманювали кошти від потерпілих.
Друга — фальшиві криптовалютні платформи. Зловмисники створювали підроблені сайти під виглядом відомих криптобірж, після чого змушували жертв передавати логіни та паролі від криптогаманців. Після отримання доступу кошти переводилися на рахунки організаторів та їхніх спільників.
Вилучення, підозри та подальше розслідування
Під час понад 40 обшуків, проведених українськими та казахстанськими правоохоронцями, вилучено значні докази протиправної діяльності: близько 100 тисяч доларів готівкою, 10 елітних автомобілів, зброю та десятки одиниць комп’ютерної техніки.
Восьми учасникам групи, у тому числі її керівникам, повідомлено про підозру за статтями, що передбачають створення та участь у злочинній організації, а також привласнення криптоактивів. Підозрюваних затримано, вирішується питання обрання запобіжного заходу — тримання під вартою без застави.
Правоохоронці продовжують слідство: перевіряють причетність фігурантів до інших злочинів в Україні, країнах ЄС та інших юрисдикціях і встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми. Потерпілими виявилися громадяни України, Казахстану та низки країн ЄС, яким завдано матеріальних збитків у особливо великих розмірах.
2026.3.6 Убийство сына бизнесмена на Бали: расследование Нацполиции
Украинские правоохранители вместе с индонезийскими коллегами расследуют возможное похищение и убийство 28-летнего украинца Игоря Комарова.
Сергей Сторожук, начальник отдела Главного следственного управления Нацполиции, сообщил источнику: «По факту возможного похищения граждан Украины на территории Республики Индонезия следователи Главного управления Национальной полиции в Днепропетровской области начали уголовное производство по статьям о незаконном лишении свободы или похищении человека и вымогательстве (ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 УК Украины).
Правоохранительные органы Индонезии также расследуют уголовное производство по аналогичным фактам, а также обстоятельства убийства одного из граждан Украины».
Детали расследования
Через каналы Интерпола продолжается взаимодействие с индонезийскими правоохранителями. Целью является установление обстоятельств похищения и убийства, проверка фактов вымогательства средств у родственников и идентификация человеческих останков, найденных в Индонезии.
Индонезийская полиция подтвердила: ДНК-тесты доказали, что расчлененное тело на побережье Бали принадлежит Игорю Комарову. Расследуют похищение и убийство. Задержали одного подозреваемого, ищут еще шестерых.
Предыстория событий
В конце февраля появилась информация о похищении на Бали Ермака Петровского и Игоря Комарова — сыновей двух бизнесменов из Днепра.
Первому удалось сбежать. Комарова пытали и требовали 10 миллионов долларов выкупа. Похищение связывают с фото с геолокацией, которое опубликовала его девушка — блогерша Ева Мишалова.
В сети распространили видео, где Комаров признается в причастности к днепровским офисам — мошенническим кол-центрам.
Он утверждал, что за безопасность офисов отвечал Александр Петровский (Нарык), который получал по 15 тысяч долларов ежемесячно с одного офиса.
Ранее к этому бизнесу, по его словам, были причастны сотрудники СБУ, эксглава Днепропетровской ОВА и нынешний глава Одесской ОВА Сергей Лысак. Под покровительством Нарыка и Лысака в Днепре действует сеть кол-центров «Девятки».
Генпродюсера ТРК “Крим” Олега Крючкова заочно засудили до в’язниці з конфіскацією майна
В Україні суд виніс заочний вирок Олегу Крючкову, який у 2014 році перейшов на роботу до російських окупантів. Його визнано винним у пропаганді війни, виправдовуванні тимчасової окупації частини території України та колабораційній діяльності.
Про це повідомили в прокуратурі АР Крим.
Суд призначив покарання – 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, повідомляють у прокуратурі АР Крим.
За даними СБУ, Олег Крючков з 2014 року систематично розповсюджує контент, спрямований на підтримку дій РФ, закликає до агресивної війни проти України та виправдовує окупацію її територій. У 2022 році він розширив мережу окупаційного холдингу, створивши головний інструмент інформаційної агресії РФ на півдні України.
“За матеріалами справи, фігурант особисто керував створенням нових пропагандистських медіацентрів на тимчасово захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей. Наразі до складу цієї мережі входять 19 проросійських телестудій, радіостанцій та онлайн ресурсів. Через ці медіа окупанти поширюють фейки та пропаганду, а також виправдовують свої воєнні злочини”, – йдеться у повідомленні СБУ.
Суд визнав Крючкова винним у пропаганді війни), виправдовуванні тимчасової окупації з використанням медіа та колабораційній діяльності. Наразі він перебуває під санкціями України, країн ЄС, Швейцарії та Японії.
Прокуратура АР Крим наголошує, що заочні вироки набирають законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги – 30 днів з дня проголошення, якщо така скарга не була подана. У разі апеляції вирок вступає в силу після рішення апеляційного суду, а початок строку покарання рахується з моменту затримання засудженого.
Раніше український суд заочно виніс вирок 59-річному пропагандисту Сергію Веселовському за колабораціонізм та виправдовування дій РФ.
Раніше суд виніс вирок черговому агенту російських спецслужб, якого затримали на Хмельниччині у грудні 2024 року. Зрадника засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Раніше Контррозвідка Служби безпеки України спільно з Національною поліцією запобігла теракту в центрі Харкова та затримала 16-річного агента російської воєнної розвідки, який готував вибух у прифронтовому місті.
Раніше Служба безпеки України затримала на Харківщині російського агента, який збирав дані для ракетно-бомбових ударів по позиціях українських військ на Куп’янському напрямку.
Крім того, Служба безпеки України СБУ затримала російського агента, який під прикриттям виконання оборонних замовлень здійснював коригування повітряних ударів по Києву.
До цього Служба безпеки України затримала у Запоріжжі ворожого агента, який намагався проникнути на стратегічне підприємство оборонно-промислового комплексу.
Нагадаємо, працівника СБУ затримали на отриманні $68 тисяч хабаря.
Також СБУ викрила сімох ворожих агітаторів у п’яти регіонах України.
x1200
Колишній «смотрящий» за Лукʼянівським СІЗО Кирило Островський викрав та катував хмельничанина, раніше він був засуджений за вбивство 10-річної дівчинки.
Національна поліція повідомила про затримання кримінального авторитета, який викрав і катував чоловіка після дорожнього конфлікту. Йдеться про Кирила Островського, який у 2018 році на своєму автомобілі збив на смерть 10-річну дівчинку та нещодавно вийшов на волю.
Цього разу інцидент стався у Хмельницькому: водій посигналив сусідньому авто, але без зіткнень. Проте співмешканець водійки — Островський — почав телефонувати чоловіку, вимагав вибачень і погрожував фізичною розправою.
Невдовзі група осіб прибула до будинку потерпілого, побила його та силоміць посадила в машину. Під час поїздки продовжували бити, а Островський під погрозою ножем змусив записати відео з вибаченнями. Потерпілого викинули на узбіччі.
Островського вже ідентифіковано та затримано; йому може загрожувати термін до 10 років позбавлення волі.
—
2026.2.23 Підозрювана у скоєнні теракту у Львові заявила, ніби не знала, що закладає саме вибухівку
Підозрювана в теракті у Львові стверджує, ніби не знала, що закладає у сміттєві баки вибухівку.
Про це вона сказала перед засіданням з обрання запобіжного заходу, передає кореспондентка hromadske.
За словами підозрюваної, з нею зв’язався хлопець щодо роботи, оскільки вона цікавилась заробітком онлайн у Telegram.
«Він мені прислав повідомлення, де можна заробити гроші на завданні. […] Він говорив про різні речі, спочатку про якісь підпалювання машин. Я йому відразу відмовила, сказала, що не буду робити таке», — заявила підозрювана.
Потім, за її словами, цей чоловік передав її контакт «своєму колезі», який пізніше написав жінці й запропонував «легальну і безпечну роботу».
«Він назвав це хлопавки. Сказав що йому треба це для залякування якихось людей, які винні йому гроші», — сказала підозрювана.
За її словами, вибухові пристрої вона робила по відеозв’язку зі спільником, а необхідні деталі за його порадами закуповувала сама. Вона стверджує, ніби не знала, що це вибухівка, і «робила все за інструкцією».
Нагадаємо, для тих, кому пропонують підпалити авто ЗСУ чи адмінбудівлю, влаштувати теракт чи мінування, Служба безпеки України запустила чатбот «Спали ФСБешника».
Для чатбота обрали саме Telegram, оскільки цей месенджер росіяни найчастіше використовують для вербування молоді та неповнолітніх.
Для того, щоб повідомити про те, що вас або ваших знайомих намагаються завербувати, треба відкрити сам чатбот і написати, що саме пропонують росіяни. Також слід додати інформацію про контакт, який хотів це зробити, та інші деталі, які допоможуть викрити росіян. Натомість викривачам гарантують конфіденційність.
Жінка також висловила свої співчуття постраждалим і попросила вибачення. «Я зробила б усе, щоб повернути час назад. Якби я знала про ці наслідки, я б не робила цього ніколи», — додала вона.
23 лютого суд у Львові відправив 33-річну підозрювану під варту на 60 діб без права внесення застави.
Начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Назар Марків у коментарі журналістам розповів, що підозрювана під час надання свідчень повідомила, що саморобний вибуховий пристрій вона виготовляла під керівництвом чоловіка, нікнейм якого — Марк.
Слідство також з’ясувало, що жінці пропонували по тисячі доларів за виготовлення однієї вибухівки.
Марків зазначив, що наразі правоохоронці перевіряють усі версії, зокрема й версію причетності до вчинення злочину спецслужб росії, а також щодо наявності інших спільників на території України.
Що відомо про теракт у Львові?
Теракт у Львові стався в ніч проти 22 лютого після того, як поліцію повідомили про пограбування магазину на вулиці Данилишина, 20 у центрі міста. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції пролунав вибух. Коли приїхав другий екіпаж, стався ще один вибух. За попередніми даними, здетонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибуху загинула поліціянтка Вікторія Шпилька й 25 людей постраждали.
У пресслужбі Першого територіального медичного об’єднання Львова нам повідомили, що станом на ранок 23 лютого в лікарнях перебувають іще 12 постраждалих. Троє людей — у відділенні інтенсивної терапії. Їхній стан — важкий. Напередодні пацієнтам провели складні операції у зв’язку з мінно-вибуховими травмами, зокрема було виконано зупинку масивних кровотеч та інші невідкладні хірургічні процедури.
Ймовірну виконавицю вибухів у Львові затримали через 10 годин в одному з районних центрів області. Їй повідомили про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвів до загибелі людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю. Правоохоронці кажуть, що жінка здійснила злочин на замовлення росії.
2026.2.23 Теракт у центрі Львова: підозрювану відправили під варту без права на внесення застави (ДОПОВНЕНО)
Суд відправив під варту підозрювану у скоєнні теракту в центрі Львова, внаслідок якого загинула поліціянтка, а ще 25 людей зазнали поранень.
Про це повідомила кореспондентка hromadske із зали суду.
33-річну мешканку Рівненщини відправили під варту на 60 діб без права внесення застави.
У залі суду прокурор заявив, що підозрювана ввечері 21 лютого заклала два вибухові пристрої у сміттєві баки на вулиці Шпитальній у Львові — безпосередньо навпроти свого тимчасового місця проживання.
Прокурор закликав суд обрати для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Сама підозрювана в залі суду висловила співчуття й перепросила.
Доповнено о 16:54. Начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Назар Марків у коментарі журналістам розповів, що підозрювана під час надання свідчень повідомила, що саморобний вибуховий пристрій вона виготовляла під керівництвом чоловіка, нікнейм якого — Марк.
Слідство також з’ясувало, що підозрюваній пропонували по тисячі доларів за виготовлення однієї вибухівки.
Марків зазначив, що наразі правоохоронці перевіряють усі версії, зокрема й версію причетності до вчинення злочину спецслужб росії, а також щодо наявності інших спільників на території України.
Що відомо про теракт у Львові?
Теракт у Львові стався в ніч проти 22 лютого після того, як поліцію повідомили про пограбування магазину на вулиці Данилишина, 20 у центрі міста. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції пролунав вибух. Коли приїхав другий екіпаж, стався ще один вибух. За попередніми даними, здетонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибуху загинула поліціянтка Вікторія Шпилька й 25 людей постраждали.
У пресслужбі Першого територіального медичного об’єднання Львова нам повідомили, що станом на ранок 23 лютого в лікарнях перебувають іще 12 постраждалих. Троє людей — у відділенні інтенсивної терапії. Їхній стан — важкий. Напередодні пацієнтам провели складні операції у зв’язку з мінно-вибуховими травмами, зокрема було виконано зупинку масивних кровотеч та інші невідкладні хірургічні процедури.
Ймовірну виконавицю вибухів у Львові затримали через 10 годин в одному з районних центрів області. Їй повідомили про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвів до загибелі людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю. Правоохоронці кажуть, що жінка здійснила злочин на замовлення росії.
—
2026.1.16 «Плівки Юлі» та каса «на каву»: все, що відомо про справу Тимошенко
Пізно ввечері 13 січня спокій українських соцмереж порушило повідомлення антикорупціонерів: керівницю цілої парламентської фракції викрили на хабарях. Уже наступного ранку за незаблюреною косою на фото слідчих ми всі впізнали Юлію Тимошенко.
Що закидають очільниці однієї з найстарших опозиційних політсил в Україні і як на це відповідає Тимошенко — зібрали для вас головне.
У чому звинувачують Тимошенко?
Все почалося зі «слуг народу»: наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили підозри 5 народним депутатам із партії влади щодо схеми з хабарями за «потрібне» голосування у Верховній Раді, яке координували у WhatsApp-групі.
За даними медіа, ідеться про Євгенія Пивоварова, Ігоря Негулевського, Ольгу Савченко, Юрія Киселя та Михайла Лабу. Але на Тимошенко, з її власних слів, слід вивів ще один «слуга».
Як стверджує НАБУ, після грудневих підозр у Раді почалося «напруження», яким скористалася лідерка «Батьківщини». Слідчі стверджують, що вона ініціювала переговори з окремими депутатами з інших фракцій щодо голосування за хабарі.
Йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці — з виплатами наперед та розрахунком на тривалий період. На опублікованих плівках керівниця фракції шепоче про «десять» (очевидно, умовних одиниць) за місяць.
За даними слідства, ішлося не тільки про голосування за законопроєкти, а й і про кадрові рішення. Правоохоронці показали шматок розмови та листування Тимошенко з яких випливає, що «Батьківщина» хотіла набрати голоси «за» звільнення Михайла Федорова і Дениса Шмигаля, але не голосувати за їх призначення на нові посади в уряді.
Тимошенко оголосили підозру за ч. 4 ст. 369 ККУ, за якою їй загрожує від 5 до 10 років за ґратами з конфіскацією майна або без такої.
Що каже Тимошенко?
Судове засідання 16 січня Тимошенко почала з «переведення стрілок». З її слів, неназваний депутат, з яким вона говорила на прослуховуваннях, — це обраний від «слуг» Ігор Копитін.
Зі слів депутатки, Копитін «напрошувався» до неї на низку зустрічей, казав, що «не хоче більше бути у фракції „Слуга Народу“» і пропонував співпрацювати. А все тому, що, як вважає Тимошенко, він виконував завдання від НАБУ за угодою зі слідством.
«Хочу прокоментувати це: пан Копитін, який [у матеріалах слідства] зашифрований як „Мазур“, — не просто депутат. Щодо цього депутата є справа в НАБУ. І він перебуває під тиском НАБУ, щоб, по суті, виконувати якісь доручення», — сказала вона.
Нині офіційно не відомо про існування провадження НАБУ, де фігурує Копитін. Але депутатка заявила, що справа нібито стосується зв’язків з фірмами у росії та причетності до наркотрафіків. Тимошенко вважає, що «Копитін був зацікавлений у закритті своєї справи» і передав НАБУ записи «підставляючи того, кого НАБУ треба було скомпрометувати».
Тимошенко заявила, що не пам’ятає у своїх розмовах з депутатом щось про гроші. На суді депутатка домагалася отримати оригінали записів НАБУ, щоб відправити на незалежну експертизу, але суддя Віталій Дубас не задовольнив клопотання.
Тимошенко наполягала, що синхронне голосування депутатів не є злочином, а звичайною парламентською роботою зі збирання однодумців. Вона також переконувала, що ніякого факту передання грошей не було, а «екстремальні слідчі дії» у її приймальні — це «замовлення провокації».
Окрім того, депутатка вказувала, що імовірним підкупом трьох депутатів, як про це ідеться у прослушці, неможливо пересилити монобільшість у парламенті. Хоча, як випливає із записів прослуховування, серед цілей все ж було «грохнути більшість».
Гроші на печиво і каву
Прокурор зачитав, що з кабінету політикині було вилучено комп’ютер, де на робочому столі був акаунт під назвою «Каса» і каталог під назвою «Отчет» з певними Excel-табличками за 2022-2026 роки. Там, за словами прокурора, були дані «про отримання грошових коштів та напрями їхніх витрат із зазначенням напрямів, дат, сум, а також джерел, серед яких — „кошти ЮВ“, „видала ЮВ“».
Також на робочому столі знайшли певні списки. «Фактично вказані файли є списками народних депутатів „Слуги Народу““, — заявив прокурор.
Тимошенко відповіла, що вилучений комп’ютер — з її приймальні. «Каса» — це, мовляв, витрати на чай та печиво в офіс, а списки голосувань — це звичайна аналітика, якою займаються парламентарі.
«Там, де в них написано „Каса“ та „кошти, які давала ЮВ“ — там у гривнях кілька тисяч, які давалися на чай, на каву, на печиво. Ви уявляєте ці маніпуляції та цей фарс? […] Оці списки — хто як в парламенті проголосував — це моя робота та робота секретаріату», — сказала Тимошенко.
«Відосики виходять за межі»
Команда Тимошенко розкритикувала у суді НАБУ за «трансляцію відосиків, що перейшла розумні межі».
Адвокати стверджували про порушення презумпції невинуватості. Мовляв, відео з обшуків записали так, щоб «створити чіткий образ у глядачів, що детектив затримав Юлію Володимирівну на місці у момент вчинення злочину». А чотири пачки доларів, висипаних з пакета «Нової пошти», показали як «однозначно предмет неправомірної вигоди».
Адвокати скаржилися на «спецефекти, які є „авторською візитівкою НАБУ“ і казали про оманливе поширення інформації, через що громадськість сприймає інформацію як доведений злочин.
Захисники Тимошенко навіть просили суддю ВАКС ухвалити окрему ухвалу, аби направити главі НАБУ прохання про проведення перевірки — але суд не погодив це.
Під час засідання Юлій Тимошенко сипала гучними заявами: що в Україні нині — «фашистський режим» та «сталінські часи», про удар по партії, яка «консолідує суспільство», про те, як ходила на суд за часів Януковича, знаючи, що її затримають.
«Хочу, щоб народ України знав, у якій критичній небезпеці ми перебуваємо. Що ми практично вже за крок до небуття, не тільки через війну. Якщо у нас буде забрано право боротьби, більше боротися за Україну нема кому», — сказала Тимошенко.
Її виступ завершився гучними оваціями від колег, шо прийшли підтримати депутатку. А втім, суддя, який не втомлювався жартувати все засідання, відхилив більшість клопотань представників Тимошенко і призначив їй заставу у 33 мільйони гривень з обвя’язком не виїжджати за межі Київщини.
Нагадаємо, запобіжний захід — це не вирок, досудове розслідування досі триває.
2026.1.12 В Одесі педофіла засуджено до довічного ув’язнення за 26 епізодів злочинів
发表回复